На референдумі в Ісландії 52,8% громадян проголосували проти відновлення перемовин про вступ до Європейського Союзу, тоді як “за” висловилися 47,2% виборців. Ісландія подала заявку на вступ до ЄС після фінансової кризи 2009 року. Переговори було перервано у 2013 році, коли в Рейк’явіку до влади прийшов уряд євроскептиків. Результати голосування стали ударом по амбітних планах розширення ЄС. Тепер парламент Ісландії обговорюватиме дальшу долю заявки країни на вступ до Євроспілки, заявила прем’єр-міністерка країни Кріструн Фростадоттір. Чому ж ісландці сказали “ні” ЄС, куди так прагне Україна?
— Явка на референдумі була доволі високою — 82,5%, і вона свідчить про те, що це не була пасивна відмова громадян від європейської інтеграції, — зауважує Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник. — Різниця між противниками і прихильниками відновлення переговорів становила лиш 5,6%, або майже 12 700 голосів. Думаю, не варто очікувати, що у найближчій перспективі такі перемовини розпочнуться. Хоча ситуація може змінитися. Нагадаю, що свого часу Фінляндія та Швеція не хотіли вступати в НАТО, однак російське вторгнення в Україну змінило їхню позицію.
— А чому виникла потреба провести такий референдум?
— Ісландія доволі ревниво ставиться до свого суверенітету. Ще у 1970 році країна приєдналася до Європейської асоціації вільної торгівлі, а в 1994-му стала частиною європейської економічної зони, здобувши доступ до єдиного європейського ринку, хоча не є членом ЄС. Країна також входить до Шенгенської зони. Тобто Ісландія вже має багато переваг нарівні з країнами — членами ЄС, коли йдеться про вільний рух людей, товарів, послуг, капіталу тощо. Однак не має місця за столом Євроспілки, де відбувається ухвалення рішень. Тому чинний уряд Кріструн Фростадоттір хотів, щоб такий привілей з’явився і в Рейк’явіку. Країна вже проводила переговори щодо вступу в ЄС, вони тривали з 2009-го по 2013 рік. Ісландія мала доволі непогані шанси на це: із 33 змістовних переговорних глав 27 було відкрито, а 11 закрито. І те, що на референдумі громадяни виступили проти початку відновлення євроінтеграційного шляху країни, для самого ЄС — нехороша історія. Останнє розширення Євросоюзу відбулося ще у 2013 році — тоді до нього приєдналася Хорватія. Ісландський кейс міг оживити цей процес.
— А чому ісландці не підтримали відновлення переговорів?
— Політика Євросоюзу у сфері рибальства передбачає, зокрема, встановлення квот на вилов. А рибний промисел забезпечує 15% ВВП Ісландії та близько 40% експортних доходів, це ключова галузь. Інший аргумент — ісландці не хочуть переходити на євро, вважаючи, що це здорожчить їхнє життя. Хоч у ЄС є країни, які зберегли свої національні валюти.
— Що результати ісландського референдуму означають для України?
— Євроскептики можуть сказати Україні, що коли навіть така заможна країна не хоче бути членом ЄС, то і нам не треба пориватися туди. Водночас історія з Ісландією може змусити Євросоюз активізувати розширення на схід. Що може пришвидшити наш вступ до ЄС. Звісно, поки триває війна, не варто сподіватися на це. Але активізувати свої євроінтеграційні прагнення потрібно.
