МЗС Росії не бачить підстав для продовження Чорноморської зернової ініціативи після 17 липня. Причина — Росії нібито створюють перешкоди для її ж експорту зерна та добрив.
Щоправда, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва ще офіційно не оголосила рішення і зробить це вчасно. І що у Заходу ще є час виконати ту частину домовленостей, яка стосується їхньої країни.
Неформально ж Росія вимагає скасувати низку санкцій, зокрема знову надати Россельхозбанку доступ до міжнародної банківської системи SWIFT, розблокувати постачання запчастин для сільськогосподарської техніки, розморозити активи її компаній, поновити роботу аміакопроводу Тольятті — Одеса.
Чи є шанс домовитися з РФ, яка укотре блокує угоду? З’ясовуємо у розмові із заступником голови Всеукраїнської аграрної ради Денисом Марчуком та експертом Національного інституту стратегічних досліджень Іваном Усом.
— Як ви вважаєте, чи вдасться сторонам, зокрема Туреччині та ООН, продовжити роботу зернового коридору?
● І. Ус:
— Ця угода стосується не лише Росії та України, а й країн Близького Сходу, Африки, які купують наше зерно, а також Китаю. Не думаю, що Москва нині готова йти на конфлікт із Пекіном.
Крім того, Туреччина може, як торік у жовтні, коли РФ блокувала зернову ініціативу, сказати: “Ми маємо дві угоди — одну з Україною та одну з Росією. Якщо Росія виходить з договору, то працюватимемо суто з Україною”.
Навряд чи Кремль погодиться на це, бо тоді нам вдасться перевіряти значно більше суден протягом доби, ніж з участю РФ. За даними Мінінфраструктури, коли Росія інспектує судна із зерном, у день їх проходить 5 — 7, коли Туреччина (таке було два дні) — 42 — 46. Отже, я наразі не втрачаю оптимізму щодо продовження цієї угоди.
● Д. Марчук:
— Туреччина — один із ключових перемовників і загалом ініціатор зернової угоди — зацікавлена в її продовженні. Так само звучать заяви ООН. Для нас дуже важливо мати запевнення від партнерів, що договір діятиме.
Паралельно ми розвиваємо ініціативу “Шляхи солідарності” щодо руху товарів, зокрема річкових — через Дунай до Румунії. Є перспектива вивозити через малі порти близько 3 мільйонів тонн зернових щомісяця. Якщо сюди додати автомобільні та залізничні шляхи, то не буде критичної залежності від логістики Чорним морем. Інша річ — що ці напрямки значно дорожчі.
Додам, що де-факто зернова угода зупинилася. Кораблі вже не виходять із території України. А рух на вхід, тобто з Босфору до України, заблокований ще з кінця червня. Нам варто готуватися до будь-яких сценаріїв.
— Яка ймовірність того, що наші партнери підуть на скасування певних санкцій проти РФ заради збереження зернової угоди?
● І. Ус:
— Якщо ще торік Росія розмовляла з позиції країни, від якої ЄС залежить у постачанні вуглеводнів, то тепер такої залежності вже немає. Сумніваюся, що Москві підуть на поступки.
— Росія скаржиться, що обмежують експорт її зернових. Це правда?
● Д. Марчук:
— Ні. Росія, навпаки, наростила експорт своїх зернових у період 2022 — 2023 років. Якщо до повномасштабного вторгнення, у 2021 році, вона експортувала близько 33 — 35 мільйонів тонн зернових, то тепер — 45 мільйонів тонн.
Росіяни, гальмуючи зернову угоду в Україні, заходять на ті ринки, де працювали ми, і мають доволі великі прибутки. Москва бреше, коли каже, що їй створюють перешкоди для експорту продовольства. Інша річ — логістика, коли міжнародні компанії не хочуть працювати з російськими. Таке може бути.