Міністри закордонних справ Швеції, Польщі, Нідерландів та Іспанії звернулися до Єврокомісії з пропозицією розглянути нові варіанти використання заморожених російських активів для підтримки України. Вони наголосили, що вартість війни зростає на тлі безперервних російських атак, а ознак готовності Москви припинити агресію немає. Водночас затверджений у квітні кредит ЄС у розмірі 90 мільярдів євро покриває лише дві третини фінансових потреб Києва до кінця 2027 року, що змушує шукати нові шляхи фінансування.
Наразі в Європі знерухомлено понад 200 мільярдів євро російських активів. Дипломати пропонують Єврокомісії розроби ти нові механізми використання цих коштів, які б передбачали рівномірний розподіл юридичних та фінансових ризиків між усіма державами — членами ЄС. На їхню думку, використання заморожених російських активів дасть змогу домогтися того, щоб саме Росія платила за завдану Україні шкоду, водночас буде зменшене навантаження на європейських платників податків. Крім того, це спосіб посилити тиск на Кремль.
— Я не думаю, що Євросоюз найближчим часом просто конфіскує всі заморожені російські активи і передасть їх Україні. Бо занадто багато політичних та юридичних противників такого рішення в ЄС, — каже Богдан Попов, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”. — Але є набагато релістичніший сценарій. Скажімо, Європа може створити нову велику кредитну програму (на кшталт ERA Loans, але масштабнішу), де російські активи фактично стануть забезпеченням. Саме тому пропозиція Швеції, Польщі, Нідерландів та Іспанії розподілити ризики між усіма країнами ЄС важлива. Вона прибирає один з основних аргументів тих держав, які не хочуть самостійно відповідати за можливі фінансові та юридичні наслідки операцій із замороженими російськими грошима.
— Можливо, ця ініціатива зумовлена тим, що у 21-му санкційному пакеті є дуже важливе та масштабне рішення щодо захисту європейського бізнесу від російського правосуддя, — додає Іван Ус, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук. — Згідно з цим рішенням, судам країн — членів ЄС офіційно дозволено не визнавати та не виконувати будь-які судові рішення, ухвалені в РФ. Це стосується справ, відкритих у Росії проти компаній ЄС через те, що вони дотримуються європейських санкцій. Але Бельгія, де розміщена левова частка російських коштів (192 мільярди євро), усе-таки побоюється, що Росія звернеться до суду й відповідати у ньому Брюсселю доведеться самотужки. Тому вона наполягає на тому, що партнери по ЄС мали б розділити відповідальність за ймовірними російськими позовами.
— То наскільки реально, що заморожені активи РФ буде використано для підтримки України?
● Б. Попов:
— На жаль, проблема не лише в юриспруденції. Частина європейських політичних еліт досі залишає для себе двері відчиненими для післявоєнної нормалізації відносин із РФ. Тому вони не хочуть ухвалювати рішення, яке остаточно спалить усі мости. На мою думку, це стратегічно помилкова логіка, тому що РФ сьогодні не демонструє жодного бажання припиняти війну.
— Зі слів прем’єр-міністра Сергія Корецького, дефіцит оборонного бюджету нині становить 27 мільярдів. Основна причина — здорожчання війни. Де взяти ці кошти?
● І. Ус:
— Треба просити допомоги в наших міжнародних партнерів. Зрештою, країни ЄС розуміють: якщо впаде Україна, вони можуть стати наступними жертвами російської агресії. Нагадаю, що ЄС затвердив кредит у розмірі 90 мільярдів євро для України на 2026 — 2027 роки. Щорічно наша країна отримуватиме 45 мільярдів євро. Тож частину суми, котру ми мали б одержати наступного року, Євроспілка могла б надати вже цьогоріч.
● Б. Попов:
— Але Європі рано чи пізно таки доведеться відповісти на дуже просте запитання: чому на війну мають йти гроші європейських та українських платників податків, коли у Брюсселі лежать сотні мільярдів російських державних грошей.
