Хто він — Митрополит Епіфаній?

Майбутній глава Помісної Церкви мав стати священиком УПЦ МП, однак життя вирішило по-іншому.

Хто він — Митрополит Епіфаній?

У вихідні вся країна спостерігала за Об'єднавчим собором, що відбувався в Києві, пише газета Експрес. На ньому предстоятелем єдиної Української Православної Церкви обрали 39-річного митрополита Переяславського і Білоцерківського Епіфанія. Він має об'єднати три гілки українського православ'я в єдину помісну Церкву.

Ми вирушили в буковинське село Стара Жадова, де виріс Митрополит, аби дізнатися про нього більше. Тут пишаються Сергієм Думенком (таке світське ім'я священнослужителя). "Хоча цей хрест дуже важкий, знаємо, що наш Сергій впорається", — переконані  односельці.

Сім'я Думенків мешкає на околиці села, на вулиці Ольги Кобилянської. За металевою брамою — охайний будинок. Нещодавно тут зробили ремонт. Селяни розповідають, що у 2008 році повінь зруйнувала стару хату. Сергій разом з братами допоміг матері збудувати нову.

Нині вдома — нікого. Двоє молодших братів (29 і 30 років) — на заробітках у Польщі. А 60-літня мама, Віра Василівна, поїхала до Києва, щоб  підтримати сина, привітати.

"Говорила з нею телефоном недавно, — розповідає 70-річна Галина Сидоренко,  сусідка. — Каже, що вже декілька днів в столиці, а сина ще не бачила. Дуже зайнятий! Віра пишається ним. Та і мені він як рідний. Сергійко народився на Одещині, а приїхав з мамою у Стару Жадову, коли йому й місяця не було.

Читайте також: Детектор гідності: чи готові українці пропіарити політика за гроші

Хлопчик ріс дуже працьовитим. Сім'я тримала свиней, корів, а він допомагав — знав, як порося почистити, нагодувати. І на городі робив усе.

Жили здебільшого з того, що продавали поросят, телят... Мати їздила в інші області на заробітки — обробляла цукрові буряки, працювала на цегельному заводі. Тепер жінка на пенсії.

"Живуть скромно. Може, хто думав, що митрополит тут палаци збудував? Але нема такого! Хата звичайна. Всередині — прості меблі, старі ліжка. Хіба що холодильник новий купили", — додає пані Галина.

Про батька митрополита відомо мало. Зі слів односельців, про виховання сина він не дбав, не допомагав грошима. Та й не бачили тут його ніколи.

Десять років тому померла бабуся — Марія. Саме вона, кажуть, прищепила йому любов до Бога. З нею Сергійко ходив до церкви.

Середню освіту Сергій Думенко здобував у місцевій школі. Директорка веде мене до дошки пошани, тут висить його фото. Є й ще один знаний земляк — Богдан Чикалюк, митрополит Рівненський та Острозький.

Читайте також: В Україну не пустили ще одного російського співака

"Він, а також місцевий парох отець Даниїл допомогли Сергієві остаточно усвідомити його призначення", — пояснює Галина Гранат, директорка школи. Вона вчила Сергія у 4 та 5 класі. І додає, що він любив з учителем історії говорити на філософські теми. Читав Біблію.

"Ніколи не смикав дівчат за косички, не лаявся", — каже. Показує документи про видачу атестатів в 11-му класі. В Сергія Думенка — п'ятірки, оцінку "4" мав лише з трудового навчання.

/storage/2018/12/24/image/md_ZGcr_04-1912.jpeg

В атестаті майбутнього митрополита - майже самі п'ятірки.

"В 11-му класі вивчали тракторну справу. А в Сергія нахил був до науки, а не до техніки", — каже директорка.

"Ох, як же йому було образливо за ту четвірку. Засмутився тоді, але не випрошував у вчителя вищу оцінку, — згадує Марина Мазур, однокласниця майбутнього митрополита. Показує фото: — Ось тут ми в "нульовому" класі ще, такі маленькі, а тут у похід ходили... До речі, пам'ятаю, що Сергій у школі давав списувати. Добрий  був однокласник!"

Читайте також: Керівник Нацполіції заробляє більше, ніж міністр Аваков

"Хлопець спершу хотів бути юристом, — розповідає Галина Сидоренко. — Та зацікавився богословською літературою. Книжку з рук не випускав! Готувався до вступу  в духовну семінарію".

Односельці кажуть: тоді як однолітки йшли до клубу на танці, Сергій читав.

"Він завжди був дуже спокійний, врівноважений, — ділиться Олександр Рибак, найкращий друг. — Йшли з хлопцями на пасовище дуріти, а він брав зі собою книжку — читав.

На початку 11-го класу остаточно вирішив, що хоче бути священиком. Пригадую, бувало сідав на підвіконня, обгортався шторами і так серйозно казав: "Давайте буду вас сповідати".

ПЕРША СИМПАТІЯ

Знайомлюся з пані Марією — юнацькою симпатією митрополита. Вони були однокласниками. Нині жінка працює у шкільній їдальні. Про тогочасне спілкування розповідає шаріючись.

/storage/2018/12/24/image/md_OTKv_04-avt4.jpeg

Сергія (ліворуч) пам'ятають як компанійського хлопця.

"Зовсім недавно згадувала про листівку, яку він мені подарував на 8 Березня", — каже. "У коханні освідчувався?" — питаю. "Ні, ви що таке питаєте! — ніяковіє. — Але на випускному до танцю брав тільки мене, а після навчання писав листи. Питав, як справи, як навчання, розповідав про себе. Не пропонував зустрічатися чи щось таке. Ми завжди обмінювалися подарунками. Дівчата заздрили, бо його мама тоді була на заробітках, тож Сергій робив гарні подарунки. Та й одягався дуже добре — наприклад, "Пуму" носив лише він".

Читайте такожУ Чернівцях старообрядники вийшли з підпорядкування Москви

Жінка згадує, що в останні роки навчання Сергій навіть з уроків відпрошувався, щоби піти до місцевого священика на розмови. Каже, не всі однокласники сприйняли життєвий вибір хлопця. Дехто кепкував. Та Сергій ні на кого не зважав.

/storage/2018/12/24/image/md_tgeI_04-avt2.jpeg

У школі Сергій був одним з найкращих учнів.

ВСТУП У СЕМІНАРІЮ

Тоді у селі були церкви лише Московського патріархату. Тож Сергій планував вступати до Одеської духовної семінарії УПЦ МП. Однак місцевий парох не дав йому благословення. Як розповідав сам владика в ефірі одного з телеканалів, "він побачив у мені певного конкурента". Тож майбутній митрополит вступив до навчального закладу УПЦ КП.

"Одразу зі школи пішов на науку, 1996 року вступив на навчання в Київську духовну семінарію. Так добре вчився, що його з першого відразу на третій курс перевели! Оце розум! Не уявляю, як у його голові так багато поміщається! — розповідає Галина Сидоренко. — Він і настоятель Видубецького монастиря, і ректор богословської академії, і викладач, доктор богословських наук, ще й перекладач з грецької мови! Опанував її, коли вчився в Афінах. А тепер за англійську взявся!"

Сусідка запевняє: владика завжди, коли перебуває на Буковині, заїжджає до матері, бодай на п'ять хвилин. Востаннє гостював навесні. "Як приїжджає, мама обов'язково готує йому улюблені страви — мамалигу і курочку в сметані. А він завжди їй привозить цукерки, — усміхається жінка. —  Чоловік доброї душі. Щороку на Миколая відвідує сиротинці.

Бувало, Віра дасть йому гудок, а він може два тижні не передзвонювати, бо дуже зайнятий. Та мати все розуміє. Якось розповідала:  син зізнався Філаретові, що давно не телефонував матері. А той його присоромив..."

Читайте також: В Україні з’явиться унікальний музей-підземелля

"Сергій не гордий. Пам'ятаю, декілька років тому мене відправили до Києва на курси підвищення кваліфікації, — згадує Олександр Рибак. — Зателефонував Сергієві, попросив, щоби допоміг із житлом. А він запросив пожити у себе, в келії Видубецького монастиря. Зустрів машиною, щоранку впродовж тижня відвозив у потрібне місце, а ввечері забирав. Тоді він був ректором семінарії, настоятелем монастиря, та тримався як рівний зі мною".

До речі, у публічний простір просочилася інформація, що Епіфаній володіє гектарами землі. У школі знають, де вони взялися.

"Бабуся все життя працювала у колгоспі, мама теж. Землю розпаювали. А Сергій отримав ділянки у спадок", — пояснює директорка школи.

/storage/2018/12/24/image/md_OwIx_04-avt7.jpeg

У цьому будинку живе мама митрополита.

У ГОСТІ ДО МИТРОПОЛИТА

У сільській раді обговорюють новообраного Митрополита Київського та Всієї України та майбутню єдину Церкву.

"У нашій об'єднаній громаді 11 церков — і МП, і УГКЦ, є молитовний дім Церкви Адвентистів Сьомого Дня. Та всі зраділи і підтримали Епіфанія, незалежно від конфесії, бо це наша людина, — каже в. о. старости Іван Савчук. — Сподіваємося, він упорається із завданням, яке на себе взяв".

"Цікаво, як воно буде на практиці, — каже місцевий чоловік. — Один наш священик із Московського патріархату переконує, що ходити в українську церкву — гріх. Та, здається, більшість людей усе ж готові до об'єднання. Готові бути під опікою Епіфанія".

Читайте такожГазета Експрес дарує 100 тисяч гривень та подорож Європою

"Дуже сподіваюся, що всі мирно об'єднаються, — підтримує його Ганна, жителька Старої Жадови. — Бо ж є такі родини, де одні члени ходять до церкви Московського патріархату, а інші — Київського. Бувають і сварки. Та мають урешті зрозуміти, що Церква — одна-єдина".

Селяни збираються у гості до Епіфанія.

"У нього 3 лютого — день народження. Буде 40 років. І, як пишуть, інавгурація митрополита може відбутися саме цього дня, — каже пані Галина, місцева жителька. — Тож поїдемо до нього — привітати. Хоч він і не любить тих святкувань, та мусимо побачити Сергія і сказати, що мала  батьківщина пишається ним".

Фото авторки

Автор: Юлія Голодрига

ГОЛОВНІ НОВИНИ

19.01.2019
:
18.01.2019
показати більше