Як в Україні карають сепаратистів

Аналіз судових рішень: вироки щодо бойовиків та їхніх прихильників дуже часто аж надто лояльні.

Як в Україні карають сепаратистів

Днями на Луганщині засудили співорганізаторку так званого референдуму на підтримку самопроголошеної "ЛНР", пише газета Експрес. Мешканку міста Щастя звинуватили в посяганні на територіальну цілісність України. Судили її заочно, вирок — сім років позбавлення волі. Але чи відбуде вона покарання?

30 квітня 2014 року ця жінка була однією з організаторок проведення мітингу на центральній площі міста, де агітували брати участь у референдумі. Згодом її призначили заступницею голови так званої міської територіальної виборчої комісії.

4 червня 2014 року, коли місто Щастя перейшло під повний контроль української влади, прихильницю сепаратистів затримали й порушили кримінальну справу. Але згодом обміняли на українських військовослужбовців, які перебували в полоні. Утім обвинувачення з неї ніхто не знімав. Тож Новоайдарський районний суд заочно засудив сепаратистку на сім років позбавлення волі.

Її безпосереднього керівника також засудили заочно й позбавили волі на сім років.

А в Запоріжжі заочно засудили екс-"беркутівця", який перейшов на бік терористів "ДНР". Він у складі спецпідрозділу три місяці перебував на столичному Майдані, а потім поїхав на Донбас і вступив у терористичну організацію. Воював у Слов'янську кулеметником, брав участь в боях проти сил АТО. В ефірі російських телеканалів розповідав, що вирішив приєднатися до бойовиків "ДНР"  через те, що проти нього порушили кримінальну справу за фактом побиття мітингувальників. Вироком суду запроданця позбавлено волі на 11 років. Однак нагадаємо — його також судили заочно.

А от мешканець Дружківки, який протягом двох тижнів у травні 2014 року за дорученням своїх командирів на блокпосту "ДНР" оглядав транспортні засоби та перевіряв документи пасажирів, що проїжджали через містечко, відбувся трьома роками позбавлення волі з іспитовим терміном. Таке лояльне покарання йому присуджено завдяки тому, що він уклав угоду з прокурором про визнання винуватості.

Аналогічний вирок ухвалено матері двох неповнолітніх дітей з Красного Лиману, яка служила в "ДНР" майже півтора року.

Іспитовим терміном відбувся й пенсіонер з Лисичанська, який разом з іншими особами 11 травня 2014 року організував у приміщенні Новодружеської школи незаконний референдум на підтримку "ЛНР".

Провівши ретельний аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень, я зауважив: саме іспитовим терміном відбуваються більшість запроданців, які входили до дільничних виборчих комісій на псевдореферендумі, стояли на блокпостах чи чергували в захоплених бойовиками приміщеннях.

Проте чому так?

— Злочини проти України на Донбасі можна розділити на три категорії, — пояснює юрист Іван Ліберман. — Це, зокрема, посягання на територіальну цілісність держави, створення незаконних воєнізованих або збройних формувань, терористичної групи чи організації та участь у них. За такі правопорушення законом передбачено від 5 до 12 років позбавлення волі, а в окремих випадках максимальний термін — 15 років ув'язнення.

— Від чого залежить величина покарання?

— Від ступеня вини особи, ким вона була в злочинній організації:  замовником, керівником, підбурювачем чи рядовим виконавцем. Якщо у кримінальному провадженні стосовно конкретної особи, яка є організатором, відсутні потерпілі, нікому не завдано травм, немає загиблих, то підсудному можуть призначити покарання з іспитовим терміном.

— Що ще впливає на пом'якшення покарання?

— Звільняються від кримінальної відповідальності особи, які добровільно вийшли з непередбачених законом формувань (крім організаторів і керівників), повідомили правоохоронні органи про їх існування та сприяли припиненню або розкриттю злочинів. На пом'якшення покарання може вплинути угода з прокурором про визнання винуватості, навіть якщо вона укладена стосовно особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групи осіб, організованою групою, злочинною організацією чи терористичною групою, але за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи, злочинних дій інших учасників групи чи інших подібних злочинів.

— Чи справедливо, коли тим, хто скоїв злочини проти України, ухвалюють вироки з іспитовим терміном?

— Вважаю, що за таких суворих санкцій, які передбачені за злочини проти держави, позбавляти волі з іспитовим терміном — м'яке  покарання. Воно не буде стримувальним фактором, не стане застереженням для інших, хто має наміри скоювати такі злочини. Українське судочинство занадто гуманне.

— А як на практиці виконують заочні вироки?

— Зазвичай підозрюваних оголошують у розшук під час досудового розслідування. Якщо до ухвалення вироку їх не вдасться знайти, то термін відбування покарання рахуватиметься з моменту затримання.

Автор: Микола Заверуха

додати коментар

ГОЛОВНІ НОВИНИ

14.12.2018
:
13.12.2018
показати більше