Зробіть своє Різдво несподівано простим

Бо сутність цього свята ' не в гучних зустрічах за пишним столом.

Зробіть своє Різдво несподівано простим

Для багатьох з нас метушня напередодні Різдва цілком звична: потрібно і оселю до свята прикрасити, і меню скласти, і продукти купити, і приготувати безліч страв, і про себе не забути, пише газета Експрес. Як, як встигнути організувати свято? Відповідь — дуже проста.

Спиніться. Видихніть. Перестаньте квапитися і гарячково крутити святкові голубці. Різдво прийде, навіть якщо на вашому столі будуть лише борщ і пампухи. Різдво настане, якщо у вітальні не стоятиме дідух, а ви і ваші рідні будете одягнені буденно. Бо Різдво — у душі.

Читайте також: Предстоятелі Церков вітають українців з Різдвом Христовим

На нещодавній аудієнції у Ватикані Папа Римський Франциск сказав: "Різдво означає віддавати перевагу тихому голосові Бога, а не галасові споживацтва". Так, дуже часто люди в метушні забувають про сутність свята, дбають про матеріальне і не думають про духовне. "Але чи саме таке свято подобається Богові? Якого Різдва хоче Він, яких подарунків та несподіванок?"

"Якщо вмітимемо в тиші стояти перед вертепом, Різдво для нас буде несподіванкою, а не лише звичною річчю", — додав понтифік.

Замість того щоб ставити собі за мету накривати пишні столи та влаштовувати гучні гулянки, варто подбати про інше — знайти того, хто потребує допомоги, і розділити з ним радість свята. "Не буде Різдва, якщо шукатимемо сліпуче сяйво світу, якщо будемо переповнені подарунками, обідами й вечерями, але не допоможемо бодай одному вбогому, який уподібнюється до Бога, Який на Різдво прийшов убогим", — вважає Папа Франциск.

Тим часом Вселенський Патріарх Варфоломій I у своєму різдвяному посланні сказав, що свято — це "час самопізнання, подяки Богу за велич Його любові до людини".

Не подумайте — святкувати Різдво не потрібно. Потрібно. Але також варто пам'ятати про найважливіше.

Читайте також: Щире українське Різдво

Що ж є суттю Різдва? Вона розкривається у декількох віршах Євангелія від Матея. Напередодні Різдва у храмах читають уривок із першого розділу цього Євангелія (Мт. 1, 1 — 25), а в день Різдва — із другого (Мт. 2, 1 — 12).

"Євангелист Матей — не автор міфів чи легенд, не історик-хроніст, — каже отець Петро Балог, віце-директор Інституту релігійних наук святого Томи Аквінського. — Він прагне донести істину про Спасителя, Месію, про якого говорили старозавітні пророцтва".

У чому ж ця істина?

"У першому розділі євангелист Матей розповідає про людське та божественне походження Ісуса, а в другому — про реакцію світу на Його прихід, — пояснює Юрiй Щурко, доктор біблійного богослов'я. — Про людське походження Ісуса Матей розповідає, викладаючи Його родовід (Мт. 1, 1 — 17)".

"Його особливістю є те, що в родоводі згадується п'ять жінок, — каже Юрій Щурко. — Кожна з них чимось вирізнялася — зокрема, скандальними стосунками з чоловіком. Проте кожна жінка відігравала важливу роль у Божому задумі. Тамара видала себе за блудницю перед Юдою (Бут. 38), але Бог вибрав дітей від цього зв'язку родоначальниками для роду Давида. Рахав, хоч і була блудницею, зробила немало для завоювання Обіцяної землі (ІсНав. 2, 1 — 12; Євр. 11, 31; Як. 2, 25). Рута належала до відкинутих моавитян (Втор. 23:3), проте з власної ініціативи стала дружиною Вооза, а їхнє подружжя започаткувало родовід Давида (Рут. 3, 6 — 14; 4, 13 — 17). Жінка Урії (Ветсавія) вчинила перелюб з царем Давидом, але Господь вирішив, що її син Соломон унаслідує царський престол (1Цар. 1, 11 — 31). Усі згадані жінки виявляли віру саме тоді, коли чоловікам її бракувало.

Читайте також: Гроші за коляду: психолог розповіла, яку помилку роблять дорослі

Таким чином євангелист нагадує читачам, що Бог часто діє у незвичний спосіб та за посередництвом малопривабливих, на перший погляд, людей.

— Що євангелист Матей хоче сказати людям про походження Ісуса?

— У 16-му вірші йдеться: "Яків породив Йосифа, мужа Марії, з якої був народжений Ісус, званий Христос". "Народжений" вжито в пасивному стані третьої особи однини, що вказує на Бога, як підмет дії. Тобто народження Ісуса — наслідок прямої дії самого Бога.

— У другому розділі описуються події, які відбувалися після народження Ісуса. Як трактувати їх?

о. Юрій:

— Євангелист Матей описує реакцію на народження дитини, якій дали ім'я Ісус (у єврейській мові "Ісус" означає "Ягве  спасає"). Мудреці зраділи, коли побачили зорю, і старанно шукали Христа. Ірод планував вбити новонародженого, а священики залишались байдужими. Книжники, які знали, де народиться Месія, на цю подію просто не відреагували. Пізніше спадкоємці цих єрусалимських провідників вимагатимуть розправи над Ісусом (Мт. 26, 3 — 4, 57).

Найімовірніше євангелист хотів показати, якою тонкою є межа, що відділяє байдужість до Ісуса від співучасті в Його розп'ятті.

Читайте також: У Константинополі почалася служба, під час якої буде передано томос (наживо)

— Матей згадує і про Вифлеємську зірку...

о. Петро:

— Ще в IV столітті святий Іван Золотоустий у своїх знаменитих "Мовах на Євангеліє від Матея" (VI, 2) зазначав, що не йшлося про звичайну зірку, або навіть взагалі про будь-яке небесне тіло, а про невидиму силу. Тією зіркою є сам Новонароджений Ісус Христос. Це хотів донести до читача євангелист Матей, зазначаючи, що в Христі сповнилося стародавнє пророцтво з Книги Чисел: "Зійде бо зірка з Якова, здійметься берло з Ізраїля, боки Моавові потрощить, і розгромить всіх синів Сета" (Чис. 24, 17).

Хоча на початку XVII століття Йоганн Кеплер обрахував, що десь в 6 — 7 році в Сонячній системі спостерігалося сполучення трьох планет — Сатурна, Юпітера та Марса. І це дало потужне небесне сяйво протягом кількох тижнів або й навіть місяців. Були й інші припущення астрономів. Натомість, факт, що саме Христос є "зіркою, яка зійшла з Якова", незаперечний у богословському сенсі.

— А як щодо волхвів зі Сходу?

о. Юрій:

— Магами/волхвами (в українському перекладі часто вживаємо трохи злагіднене слово "мудреці", а в грецькому тексті — таки "маги" або "волхви") євангелист називав перських астрологів. І розповідь Матея кидає виклик упередженням. Євангелист намагається пояснити, що навіть найбільші погани можуть відповісти Ісусові, якщо їм буде надана така можливість. Зоря, за якою йдуть астрологи, доводить їх до якоїсь точки, але щоб знайти точне місце, де народився Цар (Мт. 2, 2), маги починають розпитувати про це провідників у Єрусалимі. Тобто вкінці їм одоводиться бов'язково підкоритися Божому одкровенню у Писанні, яке зберігав єврейський народ.

Читайте також: Рік, що розділив Різдво: чому народження Христа відзначають у різні дні

о. Петро:

— Поклоніння волхвів Новонародженому — доволі символічне. Тільки євангелист Матей розповідає про це, прагнучи показати, що саме язичники поклоняються Христу — ізраїльському Месії. Матей використовує грецький термін "proskynesis" ("поклоніння"), яке належиться самому Богу-Царю. Так сповнилося пророцтво з Книги Псалмів (Пс. 72, 8 — 11). Натомість, якщо йдеться про дари, то тут так само мало сповнитися пророцтво з Книги пророка Ісаї: "Сила їх прийде з Шеви, несучи золото й ладан, звістуючи хвалу Господню" (Іс. 60, 6).

З історичної точки зору історія з мудрецями виглядає дещо напівлегендою. Тому є своєрідне припущення у біблеїстів, що ця історія — це притча. Найімовірніше джерелом для історії з мудрецями зі Сходу була юдейсько-християнська традиція.

Язичницькі мудреці зі Сходу — це уособлення людей всього світу. Їхнє поклоніння Ісусу — це знак, що Христа мають визнати своїм Спасителем і Царем всі народи землі.

Читайте також: У Московському патріархаті назвали томос для ПЦУ “спокусою для віруючих”

Автор: Богданна Мартиник

ГОЛОВНІ НОВИНИ

19.01.2019
:
18.01.2019
показати більше