Єдине “срібло” до нашої скарбнички поклала Діана Ломей. А бронзовими призерами стали Олександра Яковенко та Дарія Миронова.
“Це дуже крутий результат, зважаючи на те, що ми не мали можливості поїхати за кордон, щоб готуватися зі спаринг-суперниками. Бо якщо тренуєшся з одним опонентом, то швидко до нього звикаєш. А нам потрібні спаринги проти суперників з різною тактикою, різного зросту. Щоб якось врятувати ситуацію, провели збір у Тернополі. Звісно, іноземці туди не приїхали, тому ми залучили до спарингів суперників з інших вагових категорій, — розповідає Анатолій Красножон, головний тренер збірної України з джиу-джитсу. — Ну і цей збір тривав лише п’ять днів, а не чотирнадцять. Тим часом наші іноземні суперники їздили на міжнародні змагання, де набували досвіду й практики. І все-таки ми тріумфували на чемпіонаті світу”.
Цікаво, що на світовій першості Богдан Мочульський у фіналі переміг нейтрального спортсмена з російським паспортом Романа Комарова. “Богдан служить у війську і додатковою мотивацією для нього було виграти у представника країни-агресорки, який таки був змушений слухати український гімн. І не тільки він. Наша Дарія Миронова, яка виступала серед юніорок, на своєму шляху перемогла аж двох росіянок, — зауважує тренер збірної. — До речі, на чемпіонат Європи росіян не пускають черех жорстку позицію Старого континенту, а от на світову першість вони якось пролізли завдяки певним домовленостям. В Абу-Дабі ми побачили справжнє нашестя росіян — вони привезли аж 400 спортсменів”.
Нагадаємо, джиу-джитсу — це японське бойове мистецтво, яке передбачає удари ногами, руками, кидки, задушливі, больові прийоми та боротьбу в партері, себто в положенні лежачи.
