Збірна України з хокею, яка нещодавно вийшла в елітний дивізіон, раптово залишилась без тренерського штабу, який привів команду до такого успіху.
Здавалося б, тренерів виганяють після провальних матчів, невиконаних завдань. Однак Дмитро Христич, Олег Шафаренко та Ігор Карпенко завдання не лише виконали, вони його перевиконали і вписали свої імена в історію українського хокею. Під їхнім керівництвом збірна за три роки двічі підвищила свій клас: ввійшла до дивізіону IA (у 2024-му), а відтак — і до еліти (у 2026-му), повернувшись до цього рівня вперше за два десятиліття.
Федерація хокею України припинила співпрацю з цими фахівцями, зробивши ставку на 44-річного тренера молодіжок Олександра Бобкіна. За офіційною інформацією, Христич і Шапаренко мали річний контракт із федерацією, який закінчився у липні. А от новий сторонам підписати не вдалось. Коли стало відомо, що цей тренерський штаб пішов, хокеїсти, які кували історичний успіх, були шоковані.
“За тиждень до цієї відставки я був учасником зустрічі у федерації щодо справ збірної. Все було гаразд, обговорювали технічні питання, зокрема роботу операторів під час матчів та інші нюанси, — розповідає екскапітан збірної Василь Бобровников. — І тут через тиждень чую, що найуспішніші тренери йдуть. Називають кілька причин розриву, але вирішальною стала, як на мене, фінансова”.
Дмитро Христич — справжній хокейний зубр, він пограв в американській НХЛ і цінує свою працю. Після того як збірна вийшла в еліту, що стало несподіванкою навіть для керівників федерації, тренери попросили збільшити платню. Бо одна річ тренувати команду в третьому дивізіоні і зовсім інша — в елітному.
“Ми три роки працювали у збірній, і в нас не було ніякого контракту. Але все, про що домовлялися з федерацією, нам виплачували — преміальні, кошти за тренувальні збори і так далі, — запевняє Олег Шафаренко. — За три успішні роки ми довели, що заслуговуємо на повноцінний контракт. Ну і саме тут погляди керівників федерації і тренерів не зійшлися”.
Дотепер Олександр Бобкін був головним тренером збірної U-18, яку вивів у дивізіон IA, і асистентом у національній збірній U-20. А також “підробляв” у юнацькій команді в словацькій Трнаві.
“Те, що Бобкіну не бракує тренерського досвіду, сумнівів не викликає. Але чи матиме він належний авторитет серед гравців? А це дуже важливо, — пояснює екскапітан збірної. — Коли команду очолював Олександр Сеуканд, я був його асистентом. Ми ще тоді мали виходити в елітний дивізіон. Та деякі провідні хокеїсти почали телефонувати й казати, що не приїдуть у збірну, бо травмовані чи ще щось вигадували. І ми тоді пролетіли. Ось за це я найбільше боюся. Зрештою, побачимо. Перед чемпіонатом світу ще будуть різноманітні челенджі, турніри, тоді й стане зрозуміло, чи має новий тренер авторитет серед гравців”.
