ЄС формує свою армію: які держави у списку і чи потрібно це Україні

Дев'ять країн підписали угоду про створення Європейських сил військового реагування.

ЄС формує свою армію: які держави у списку і чи потрібно це Україні

Ініціативу щодо формування спільних збройних сил у Європі підтримали Франція, Німеччина, Бельгія, Данія, Нідерланди, Естонія, Іспанія, Португалія і Велика Британія. Угоду підписали міністри оборони згаданих держав, пише газета "Експрес".

Проект не передбачає створення окремих підрозділів, готових до воєнних дій, а лише проведення спільних військових навчань та обмін інформацією між генеральними штабами. “Завдяки обміну інформацією між генштабами та спільним військовим навчанням ми сформуємо європейську стратегічну культуру, —  заявила міністерка оборони Франції Флоренс Парлі. —  Будемо готові передбачати кризи та оперативно реагувати на них".

Водночас представниця Франції зазначила, що в рамках згаданої ініціативи країни можуть спільно діяти і у кризових ситуаціях невійськового характеру, наприклад під час подолання наслідків стихійних лих.

Плани європейців обговорюємо з військовим експертом Олексієм Арестовичем та керівником Центру військово правових досліджень Олександром Мусієнком.

—  На вашу думку, чим зумовлене рішення дев'яти європейських країн сформувати спільні Європейські сили військового реагування?

О. Арестович: —  По-перше, тим, що сама Європа дедалі більше об'єднується. Зокрема, відбуваються серйозні інтеграційні процеси на рівні міністерств фінансів, міністерств закордонних справ, міністерств оборони. По-друге, погіршуються відносини між США і Європою. Ми розуміємо, що НАТО —  це насамперед Сполучені Штати. Європі ж потрібен силовий інструмент для захисту своїх інтересів. Щоразу бути боржником перед США вона не хоче. Європа хоче стати самостійнішою. А яка самостійність може бути в політичного союзу без силової компоненти? Тож країни Старої Європи вирішили створити власні оборонні сили, які можна було б застосувати, виконуючи рішення виконавчих органів Євросоюзу, а не озираючись на Вашингтон.

О. Мусієнко: —  Ця ідея не нова. Час від часу в Європі точаться розмови про те, що подальше об'єднання європейських держав передбачає створення свого безпекового та оборонного простору. Коли є спільні кордони, коли є спільний митний простір (шенгенська зона), природно мати і спільну оборонну політику.

Крім того, останніми роками зросла терористична загроза з боку деяких країн та угруповань. Багато європейських країн відчуває її, тим паче, після початку російської агресії проти України та анексії Криму. Взнаки далися також заяви американського президента про те, що Європа повинна більше фінансувати власну оборону і що США можуть зменшити там свою військову присутність.

Урешті-решт, нині велику роль у Європі відіграють політики, які вважають, що ЄС має бути активною військово політичною силою, такою ж вагомою, як США, Китай та інші великі азійські держави. Нарешті європейці вийшли за межі розмов, дискусій чи заяв. Ухвалено рішення на рівні ЄС.

—  Які європейські країни нині найбільше зацікавлені у створенні спільного оборонного простору? 

О. Арестович: —  Франція (вона має найбільшу армію в ЄС —  понад 220 тисяч військовослужбовців), Німеччина (у неї друга за чисельністю армія —  більш як 180 тисяч), Іспанія, Португалія, Італія. До слова, Італія, яка не підписала угоди, вже задекларувала свій інтерес в участі у проекті. Те, що Британія, пішовши на Брекзит, приєдналася до цієї угоди, можна пояснити її бажанням зберегти важелі впливу на Європу. 

Країни, які тісно співпрацюють зі США в оборонній сфері, навряд чи вступатимуть до нього. Зокрема, Польща, Румунія, країни Балтії, для яких більшою мірою актуальна російська загроза, тяжіють усе-таки до НАТО. Хоч би які сумніви нині викликала американська парасолька безпеки, лише вона може сьогодні та в осяжному майбутньому надати Європі потужний захист.

О. Мусієнко: —  Думаю, зацікавлена в участі у згаданому проекті може бути і Греція. Адже останнім часом греки кажуть, що Європа повинна мати свій військовий блок. 

—  А Україна, на вашу думку, мала б долучитися до цієї військової спільноти?

О. Арестович: —  Гадаю, так. Україні треба вступати до європейського оборонного союзу, пропонувати свій військовий компонент. Це унікальний шлях до об'єднаної Європи. І Росія нам у такім разі не закине, що вступаємо до НАТО. 

—  Якими бачите перспективи європейських об'єднаних військових сил? Які завдання їм можуть бути до снаги?

О. Мусієнко: —  Спільні сили військового реагування були б спроможні  відповісти на терористичні загрози у Європі, спільно охороняти зовнішні кордони ЄС, патрулювати Середземне море й контролювати потік біженців із Близького Сходу, протистояти гібридним випадам Росії.

Як на мене, шанси на створення Європейських сил військового реагування високі. Єдине, з огляду на європейські бюрократичні процедури, це може забрати трохи часу.

Автор: Наталія Васюнець

додати коментар

ГОЛОВНІ НОВИНИ

11.12.2018
:
показати більше