Згідно з результатами дослідження експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua, лише третина українців не схильні до трудоголізму й намагаються підтримувати баланс між роботою і особистим життям. 22% опитаних час від часу працюють понаднормово, 14% регулярно затримуються на роботі, 3% працюють у вихідні, а 27% думають про робочі справи у неробочий час. Така одержимість роботою має чимало мінусів, кажуть експерти.
— Трудоголіки більшу частину свого життя приділяють виконанню професійних обов’язків — засиджуються допізна на роботі, працюють у вихідні. Водночас забувають про власні захоплення, відмовляються від відпочинку, а навіть якщо беруть відпустку, то в цей час займаються робочими справами, — розповідає Галина Миронова, психологиня, коучка з питань управління персоналом.
— Які основні причини такого “перекосу” пріоритетів у бік роботи?
— Доволі часто від трудоголізму потерпають люди, які мають проблеми в сімейних стосунках. Надмірна зайнятість допомагає їм відвернути увагу від особистих негараздів. Відчуття самотності також спонукає людину зануритися у роботу, адже праця заповнює внутрішню порожнечу, у трудоголізмі людина знаходить сенс свого існування. Крім того, причиною надмірного захоплення роботою нерідко є прагнення визнання, а саме трудоголізм є одним з найпоширеніших способів несвідомого задоволення цієї потреби.
— Чи становить трудоголізм небезпеку?
— Уявімо гоночний автомобіль, з якого на довгій дистанції “витискають” максимум. При тім він не проходить технічного обслуговування, його не заправляють, хоча це потрібно для того, аби безпечно рухатися далі. Наслідки очевидні — авто довго не витримає. Така ж ситуація з трудоголізмом: людина, яка дуже багато працює і не дбає про свій відпочинок, рано чи пізно відчує знесилення, у неї з’являться розлади сну (довго не може заснути, їй важко прокидатись або ж вона прокидається посеред ночі й не спить до ранку), порушення емоційного стану (часто в бік агресивності).
Також одним з наслідків трудоголізму є апатія — нерідко люди втрачають інтерес до роботи, якою горіли. З подивом зазначають: “Ця робота була сенсом мого життя, а тепер перестала надихати й цікавити”. Вони не розуміють, чому це сталось і що з цим робити, куди рухатись далі, чим займатись, бо втратили сенс. У гіршому разі виснажується нервова система, можуть розвинутися чи загостритися хронічні недуги.
— Останніми роками у мене побільшало пацієнтів, які звертаються зі скаргами на тривожні відчуття в ділянці серця, проблеми в роботі травного тракту, втомлюваність, апатію, порушення сну, — каже Руслан Добровольський, член Асоціації сімейних лікарів Києва та області. — Коли ж розпитуєш їх про спосіб життя, нерідко виявляється, що більшу частину часу людина приділяє роботі, часто нервується, вболіваючи за справу, якою займається, погано харчується. Йдеться і про молодих людей, які надміру захоплені улюбленою справою, і старших, яких доволі часто до трудоголізму спонукає страх втратити роботу.
Раджу раціонально використовувати власні сили й можливості. Пам’ятайте, організм потребує відпочинку, адже його резерви вичерпуються. Тому — регулярно відпочивайте, займайтесь спортом, знайдіть хобі й шукайте радісні миті кожного дня.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також репортаж із тренінгу з виживання у містах