Багато вірних вважає, що основна мета Великого посту — відмова від певної їжі. Але це далеко не так.
— Найперше — не можна “їсти” одне одного, тобто зневажати когось, гніватися, нервуватися, — каже протоієрей Михайло Сивак, проректор Православної богословської академії ПЦУ. — Якщо ж говорити про фізичну сторону посту, то рекомендується обмежити себе у споживанні їжі тваринного походження (м’ясо, молоко, яйця) заради того, щоб наше тіло стало піддатливішим для самоопанування та досягнення головної мети посту — подолання гріха. У цей час важливо здолати гріх у собі, примиритися з тими, кого ми образили, та навчитися любити Бога і ближнього.
— Якщо людина має схильність до лихослів’я, то повинна обмежити вживання таких слів, особливо під час посту, — додає отець Володимир Нестер, священник УГКЦ. — Якщо ви проводите багато часу за комп’ютером чи у телефоні для розваг, то і тут треба себе обмежити. Подумайте: скільки часу ви відводите молитві, а скільки — перебуванню у соцмережах. Звісно, обмеження також стосуються алкоголю, гучних святкувань, урочистостей. Та й загалом, в умовах війни будьякі забави недоречні.
Водночас той, хто наразі стоїть осторонь справи допомоги нашому війську, за час Великого посту обов’язково має внести свою “вдовину лепту” (донатити). Також треба вірити, що піст через нашу молитву і милостиню допоможе здобути як особисту духовну перемогу, так і перемогу нашої держави у боротьбі з ворогом.
— А кого звільнено від посту?
● о. Володимир:
— Певні категорії вірних звільнено від обов’язку стримуватися в їжі. Зокрема, це діти до 14 років, люди похилого віку, важкохворі, вагітні, подорожні. Також звільнено від посту наших воїнів. Їхня найбільша пожертва — захист нашої Батьківщини.
— Під час Великого посту варто приступити до сповіді та святого причастя. Як правильно до цього підготуватися?
● прот. Михайло:
— Варто зазирнути собі в душу, проаналізувати своє життя, порівняти його зі зразком євангельської моралі, зосередитися на власних вчинках, відкинути сором і щиро посповідатися.
