Нещодавно у Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї мисткиня представила адаптовані до сучасності сардаки — традиційний стрій буковинських гуцулів. Після виставки подарує їх військовим, родинам загиблих захисників, волонтерам і лікарям.
“Родина моєї мами походить зі знаного карпатського селища Кути, де я малою бачила розмаїття і різнобарв’я гуцульської ноші. Цей одяг енергетично такий потужний, що я також захотіла створювати щось подібне”, — зауважує Світлана Крачило. Навчалася мисткиня у Львові і Санкт-Петербурзі. Студенткою брала участь у багатьох фахових конкурсах, їй пропонували зостатися у Росії. Проте повернулася до рідних Чернівців. Працювала на місцевому виробничому швейному об’єднанні, де був потужний експериментальний цех. А тепер трудиться в Чернівецькому міському палаці для дітей та юнацтва й займається творчістю.
Минулого року пані Світлана стала задумуватися, який давній одяг можна адаптувати під сучасну моду. І спинила свій вибір на сардаку (верхній чоловічий та жіночий одяг, що колись шили зазвичай із сукна. — Авт.). Підштовхнула до цієї ідеї й історія життя знаного буковинського поета й громадського діяча Юрія Федьковича. Він навіть написав вірш “Мій сардак”, що був відповіддю на докори тогочасних урядників, які закидали, що поет поміняв мундир австрійського офіцера на гуцульський одяг. Там є такі рядки: “Не скину тя, мій сардаче, ніколи, ніколи!”
“Коли хтось мав у своєму гардеробі сардак, то вважався заможним, — розказує мисткиня. — Дорогим була як тканина, так і саме пошиття. Бо пошити сардак міг лише вправний і досвідчений майстер”. Світлана Крачило каже, що сардак складається з 18 деталей. Особливою прикрасою цього верхнього одягу є китиці (помпони з вовняних ниток. — Авт.), які кріпляться зверху, біля шиї.
На основі народного верхнього одягу буковинка вирішила виготовити сардаки із сучасних видів тканин. Так з’явилася авторська колекція з кашеміру, плащового трикотажу, сукна, льону, букле, оксамиту... Щоб пошити й прикрасити один виріб, майстрині та її помічникам знадобилося три дні. Кожен із 12 сардаків пані Світлани має свою назву. Є “Медовий”, “Блакитні зорі”, “Сонячний”, “Зелена Буковина” та інші. Мисткиня запевняє, що після виставки подарує сардаки тим людям, які наближають перемогу.