Фото виставки зробили перехожі й виклали в соцмережах. Наступного дня художник прокинувся відомим — про нього активно говорили в інтернеті, а телефон розривався від дзвінків журналістів та охочих купити картини.
За своє життя Леонід Бурковський змінив низку професій. Працював декоратором у театрі, хоч художньої освіти не має, потім робив меблі. Останні 14 років працює двірником.
“Якось воно так вийшло, — каже пан Леонід. — Усе життя любив ходити по музеях, виставках. Дивився на роботи майстрів і сам вдома намагався малювати. Мій улюблений художник — Іван Марчук (живописець, якого британська газета “Дейлі телеграф” у 2007 році внесла до рейтингу 100 геніїв сучасності. — Авт.).
Можливо, мені любов до прекрасного передалася від предків-дворян по батьківській лінії”.
Леонід Бурковський 20 років малює олійними фарбами, гуашшю, акрилом. Усі картини — абстрактні. “Колись я порахував свої графічні роботи. Виявилося, маю їх майже півтори тисячі. Також створив зо три десятки олійних робіт, — каже чоловік. — Навіть коли відпочиваю, думаю про народження нової картини”.
Леонід Іванович вирішив зробити виставку в дворі, де прибирає, бо хотів здивувати людей. “До сміття на цьому місці вони звикли, а от мистецькі роботи замість баків — це щось новеньке, — пояснює він. — Я просто відтягнув від стіни сміттєві баки, а на ній повісив картини. Так і назвав виставку — “Вернісаж на смітнику”. Після цього інтернет вибухнув. Багато людей зверталися, щоб купити роботи, але я їх не продаю. До грошей дуже спокійно ставлюся. А от чого хочу — це щоб роботи побачили на виставках”.
Днями у столичному Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе відкрилася виставка Леоніда Бурковського. На ній представлено більше як 50 робіт художника-самоука. Завідувачка виставкового відділу музею Олександра Савенок каже, що ввечері вона дізналася про народного художника від друга, а наступного дня вже зателефонувала йому з пропозицією зробити виставку.
“Нам пощастило бути першими. Бо після нас до пана Леоніда зверталися інші установи з пропозицією організувати виставку, — каже Олександра. — Він — приклад сміливості. Бо до нас приходять багато художників і просять: “Ну зробіть нам виставку, бо нас ніде не беруть. А ця людина взяла й зробила фактично виставку на смітнику, незважаючи ні на що”.
Наразі роботи пана Леоніда проходять мистецтвознавчу експертизу. Вона, зокрема, допоможе встановити грошову вартість творів.
“У художника багато графіки, експресіонізму. Його стиль схожий на стиль Івана Марчука, але зі своєю ноткою, — додає завідувачка виставкового відділу музею. — Сподіваюся, ім’я Леоніда опиниться поруч з нашими видатними художниками з народу, як-от Катерина Білокур, Марія Примаченко. Він цього заслуговує”.
