У крипті Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві, біля гробу патріарха, є книга, в яку записують молитви, прохання до кардинала, а також подяки за допомогу. Ці записи, як зазначає глава УГКЦ Блаженніший Святослав, вказують на отримані ласки та оздоровлення за посередництвом Любомира Гузара. Процес беатифікації патріарха розпочали саме з огляду на численні звернення спільнот вірних та окремих людей. Цікаво, а кого в церкві загалом можуть беатифікувати (причислити до лику блаженних) та канонізувати (зачислити до лику святих) і за які заслуги?
— Якщо після смерті пам’ять про християнина зберігається у спільноті, де він жив, то віряни можуть звернутись до єпархіального єпископа про визнання цієї людини блаженною, — каже отець Полікарп Марцелюк, ЧСВВ, голова Постуляційного центру беатифікацій та канонізацій УГКЦ. — Єпископ призначає постулятора, який збиратиме письмові й усні докази святості християнина. Потім вони передаються єпископу, який після консультації з Синодом єпископів і Дикастерією у Римі приймає рішення щодо початку беатифікаційного процесу.
Процеси зачислення до лику блаженних від часів апостолів й до сьогодні зазнавали численних змін. Церквою були вироблені певні норми й правила їх проведення. Раніше беатифікаційний процес могли розпочинати лише через 30 років після смерті кандидата. А сьогодні, згідно з нормами Католицької церкви, — через п’ять років (з часу смерті Патріарха Любомира минуло вже понад шість років. — Авт.). Зрештою у кожного правила є винятки. Беатифікаційний процес Івана Павла ІІ розпочався вже через рік після його смерті за спеціальним розпорядженням Папи Бенедикта XVI. Такі винятки з дозволу глави Католицької церкви теж можливі.
— А як довго може тривати беатифікаційний процес?
— Це залежить від багатьох чинників. Зокрема, від того, наскільки швидко буде зібрано й опрацьовано необхідні матеріали й свідчення. До прикладу, процес беатифікації митрополита Андрея Шептицького, який почався ще у 1958 році, перебуває тепер на римській стадії.
— Чи мають засвідчуватися чуда за посередництвом беатифікованого?
— Мученика за віру можуть беатифікувати і в тому випадку, якщо чудо за його заступництвом не засвідчувалося. Але для канонізації мученика потрібний доказ надзвичайного оздоровлення за його заступництвом. У всіх інших випадках і для беатифікації, і для канонізації здійснення чуда, наприклад, надзвичайного оздоровлення, яке стається за посередництвом слуги Божого, необхідне.
— Чи багато українців беатифіковано та канонізовано?
— З часу Хрещення Руси-України маємо дуже багато святих. Зокрема, рівноапостольні Володимир і Ольга визнані святими як Католицькою, так і Православною церквами. У 1642 році було беатифіковано, а в 1867-му — канонізовано, тобто зачислено до лику святих, священномученика Йосафата (Кунцевича). Папа Іван Павло ІІ у 1996 році причислив до лику блаженних Пратулинських мучеників (13 греко-католицьких мирян села Пратулина, яких 24 січня 1874 року розстріляли царські солдати за відмову передати сільську церкву православному священникові. — Авт.). Святий Іван Павло ІІ у 2001 році у Львові також урочисто проголосив блаженними 28 новомучеників УГКЦ, які загинули за віру у XX столітті.
