Різдвяний піст, або Пилипівка, триватиме до 24 грудня. Це час, коли кожен із нас має духовно підготуватися до Різдва Христового. Про те, що треба робити у піст, а чого не варто, ми розпитали священників.
— Апостоли встановили піст, наслідуючи приклад Мойсея, Іллі та самого Ісуса Христа, який постив 40 днів у пустелі, — пояснює отець Володимир Нестер, священник УГКЦ. — Піст у Старому Завіті був здебільшого видимим ззовні: люди сипали попіл на голову як знак трауру та каяття, не вмивалися, не голилися тощо. Згідно ж із Новим Завітом, йдеться про більше зосередження на внутрішньому стані: важливо не те, що бачать інші, а те, що бачить Бог.
— Скільки загалом постів у християн?
— Протягом року маємо чотири великі пости, — розповідає протоієрей Михайло Сивак, проректор Православної богословської академії ПЦУ. — Це Великий піст перед Великоднем, який складається з 40 днів і Страсного тижня; Петрівський піст, що передує святу апостолів Петра і Павла. Період Петрівського посту може змінюватись щороку, оскільки залежить від дати святкування Пасхи. Успенський піст триває два тижні перед святом Успіння Пресвятої Богородиці, а Різдвяний піст, або Пилипівка, — 40 днів перед Різдвом. Крім цих чотирьох основних постів, є одноденні пости, наприклад, на свято Усікновення голови Івана Хрестителя або Воздвиження Хреста Господнього. Також усталилася традиція постити кожної середи і п’ятниці.
— Яка основна мета посту?
прот. Михайло: — Піст — це час, коли людина посилено бореться зі своїми гріхами та пристрастями. Щоб побороти гріх, треба насамперед більше молитися. Другий аспект — помірність у їжі. Щоб допомогти тілу бути більш піддатливим, рекомендують уникати їжі тваринного походження, багатої на білки (м’ясо, яйця, молочні продукти). Серед Таїнств, що допомагають у цій духовній боротьбі, найважливішими є Таїнство Сповіді та Причастя. Тому в часі посту дуже важливо часто сповідатися і причащатися.
о. Володимир: — У Різдвяний піст вірним варто у середу й п’ятницю утримуватися від споживання м’ясних продуктів та страв. В інші дні дозволяється вся їжа. Але важливо пам’ятати слова святого Івана Золотоустого: “Є ті, які не їдять м’яса, але їдять свого ближнього”. Тому піст — це не лише фізичні обмеження в їжі, але й контроль над гнівом, роздратуванням, уникання сварок.
— Крім певної їжі, від чого ще слід утримуватися?
прот. Михайло: — Кожна людина знає свої слабкі місця, залежності та пристрасті. Піст — це час особливої духовної тверезості й зосередженості, тому вірних заохочують не вживати спиртного, адже воно розслабляє. Якщо людина відчуває, що має залежність від музики або інших естетичних задоволень і це її відвертає, можна тимчасово від цього утриматися.
о. Володимир: — Загалом, важливо обмежити себе в тому, де ви переходите межу, чи то солодощі чи то щось інше. Однак музика, театр, концерти — цього не заборонено, адже вони можуть стати відпочинком для душі. Тим більше що нині багато концертів проводять на підтримку ЗСУ.
— А як щодо статевого життя у піст?
прот. Михайло: — Тимчасове утримання від статевого життя можливе лише зі спільної згоди чоловіка і жінки, коли обоє вирішують зосередитися у піст на духовному, на молитві. Однак апостол Павло радить не ухилятися одне від одного: краще мати статеве життя, ніж створювати спокусу для когось із подружжя.
— Чи можна вінчатися у піст? Хрестити дітей?
прот. Михайло: — Щодо вінчання, то є два аспекти — богословський і практичний. З позиції богослов’я, Таїнства можуть звершуватися у будь-який час. Але також у нас заведено, що вінчання супроводжується святковою трапезою. Тому багато хто воліє відкладати цю урочисту подію на час після посту. Хоча є винятки. Наприклад, коли воїн приїхав з передової у відпустку на кілька днів або одруження відбувається на фронті. Щодо хрещення обмежень немає.
о. Володимир: — В УГКЦ Таїнство вінчання можна проводити в будь-який день року, зокрема й у піст , але весільні забави в цей час забороняються.
— Для кого піст послаблюється?
о. Володимир: — Від посту звільняються важкохворі, вагітні, матері після пологів і ті, що годують грудьми. А також — подорожні, віряни, які працюють на важких роботах, воїни, діти до 14 років і люди після 60-ти.
— А чи є практика посту в інших релігіях?
о. Володимир: — Так. Наприклад, у мусульман це місяць Рамадан. Піст триває місяць, але лише у світлий час доби. У цей час заборонено їсти й пити вдень, вночі обмежень немає. Після заходу сонця вірні готують найкращі страви, а завершення Рамадану святкують зі солодощами та веселощами. Особливе значення має паломництво до Мекки, яке є обов’язком кожного мусульманина.
А ось в юдаїзмі є Йом-Кіпур, або Судний день, день покаяння, спокутування гріхів і Вищого суду. Протягом доби Йом-Кіпур вірним суворо заборонено працювати, вмиватися, носити шкіряне взуття, пити та їсти. Буддисти дотримують посту, коли на небі молодий і повний місяць, — відмовляються від їжі, розваг і прикрас.
