В одній з кузень у Луцьку щодня з ранку до ночі кипить робота. Тут виготовляють евакуаційні візки для фронту. За тиждень майстрам вдається зробити до 20 таких потрібних виробів.
“Тривалий час я заробляв на життя художнім ковальством, — розповідає волонтер Віктор Камець. — Відкрив власне підприємство. Але війна змусила перекваліфікуватися. Тож стали робити в кузні протитанкові їжаки, скоби для будівництва бліндажів, стійки для кулеметів на пікапи, ковані сокири, які трансформуються у лопати, причепи для квадроциклів. Також узялися ремонтувати човни, які передаємо бійцям, що виконують бойові завдання на Херсонщині.
Фото з архіву Віктора Камця
А нещодавно до мене звернулися воїни і попросили сконструювати компактні, міцні візки з максимальною прохідністю. Щоб в умовах бездоріжжя на них можна було перевозити поранених і навіть підвозити боєприпаси. Бо, наприклад, щоб перенести пораненого на ношах, потрібно четверо, а деколи й шестеро вояків. І часто саме у такі моменти окупанти скидають із дронів боєприпаси. А евакуаційний візок може тягнути одна людина, і це не так помітно”.
За словами Віктора Камця, луцькі волонтери виготовляють металеві візки за власним кресленням “Перший виріб складали близько трьох тижнів. Випробували його вдома, передали бійцям для тестування, відтак вносили корективи, — каже мій співрозмовник. — І врешті військові схвалили остаточний варіант. Вага візка — 25 кілограмів. Він легко проїжджає між деревами, вміщається у БТРі, пікапі чи в іншому транспорті. Узимку військові замовляли лижний варіант. Завдяки спеціальній конструкції у наших візках колеса можна легко замінити на лижі й навпаки. Уже відправили на фронт близько сотні таких візків. Метал, колеса, запчастини купуємо власним коштом, допомагають й небайдужі”.
