Волонтерки кажуть: сухі страви ситні, корисні й швидкі у приготуванні, тому запити від бійців лише зростають.
“Технологією приготування сухих страв з нами поділились волонтери з Поділля. Деякі рецепти ми вдосконалили, — розповідає Наталія Романів, волонтерка з Калуша. — Розділили між собою обов’язки і взялися до роботи. Починали із молочної каші та сухих борщів. Кашу робили з вівсянки, сухого молока, з родзинками, горіхами. Складники борщу — сушені морква, перець, помідори, паприка. Один пакет треба розвести у п’яти літрах води, можна додати тушкованку — ароматна та ситна страва готова! Далі в асортименті з’явилися супи із гречки, сушених печериць, моркви, цибулі”.
За словами співрозмовниці, зі збільшенням кількості замовлень стало не під силу купувати продукти за власний кошт. Тому активістки взялися проводити ярмарки, також залишають дописи у соцмережах. Усі охочі можуть допомогти грошима або ж овочами, які цього сезону досить зросли у ціні.
“На початку нас було десь 15 волонтерок, тепер менше. Працюємо вдома, маємо сушарки, кухонні комбайни, блендери для нарізання. Я, наприклад, сушу моркву, моя мама — буряк, — додає пані Наталія. — Щовівторка збираємось у пластунському осередку — там діти допомагають фасувати страви. Кожен пакунок підписуємо, кладемо всередину малюнки з теплими побажаннями, обереги. Щотижня в середньому готуємо 60 пакетів борщу. Загалом від 2022 року відправили на фронт понад вісім тисяч порцій. А інші страви й не рахували”.
Волонтерка признається — часто бійці надсилають відео, як смакують їхній борщ. Нахвалюють і дуже дякують. “Це мотивує працювати далі, — каже Наталія Романів. — Так, буває важко, бо всі маємо основну роботу. Але мій чоловік — військовий, та й чи не в кожного з нас рідні та близькі на передовій. Тому мусимо їх підтримувати аж до перемоги”.