Щоб прослухати лекцію, треба задонатити на ЗСУ. Педагог каже, що проводитиме їх аж до нашої перемоги.
“Вчителем я вирішив стати ще у восьмому класі, коли почав відвідувати уроки краєзнавства. Мені настільки сподобався предмет, що я без вагань подав документи на історичний факультет. Після того, як отримав диплом, повернувся у рідне місто й став вчителювати. Викладаю три дисципліни — громадянську освіту, всесвітню історію та історію України, — розповідає Анатолій Савчук. — Після повномасштабного вторгнення ми перейшли на дистанційне навчання. Здавалось, що потрібно буде підтримувати бойовий дух учнів, а насправді це вони навчали нас, дорослих, як не втрачати оптимізму. Окрім вивчення основної програми, багато уваги приділяю інформаційній гігієні та медіаграмотності, щоби діти вчились розрізняти правду та ворожу пропаганду”.
Коли почалася велика війна, Анатолій Савчук разом із братом та друзями записався у загін швидкого реагування у Гнівані. У вільний від роботи час вони патрулювали вулиці, допомагали зводити блокпости, виготовляли коктейлі Молотова. Далі зайнялись волонтерством.
“Ми шукали бійцям плитоноски, турнікети. Організували збір на ремонт машини для друга, який їхав на передову. У результаті зібрали майже 20 тисяч гривень. Коли у липні 2022 року окупанти вдарили ракетами по Вінниці, моя свідомість ще більше змінилась. Для себе вирішив, що повинен відкликатись на будь-який збір, — додає педагог і волонтер. — Помітив, що тепер зі зборами стало важче, люди втомились, у багатьох вичерпались ресурси. Але війна триває, і ми тут, у тилу, теж повинні наближати перемогу.
Нещодавно до мене звернувся товариш і мій колишній учень — 22-річний Владислав Тенюх. Він служить в одній з бригад “Гвардії наступу”. Захисникові на ремонт військової техніки необхідно 25 тисяч гривень. Мій брат запропонував проводити лекції з історії для усіх охочих, які задонатять на ЗСУ. Я залюбки погодився, адже це поєднання приємного з корисним. Розмістив оголошення у соцмережі й на першу таку зустріч прийшло десять людей. Урок присвятив скіфам та сарматам. Аудиторія різна — це дорослі та школярі, які готуються до мультипредметного тесту. За дві години вдалось зібрати 4000 гривень.
Тепер складаю план наступного заняття, розповідатиму про історичні факти за хронологією. Але бачу, що мої слухачі найбільше чекають лекції саме про сьогодення — війну Росії з Україною. Як історик вважаю, що країна-окупантка досить непередбачувана, тож скільки ще триватимуть бойові дії, важко спрогнозувати. Але одне знаю напевне — ми переможемо”.
