Чимало людей соромиться носити відкритий одяг навіть у теплу пору, побоюючись, що будуть помітні червоні ерозії, тріщинки і струпики на шкірі — прояви екземи. Вона не лише, м’яко кажучи, малоприваблива, а й нестерпно свербить.
— Є кілька форм екземи, — каже Жанна Приходько, лікарка-дерматологиня. — Мікробній формі передує травма, виразки на шкірі, наприклад, внаслідок варикозного розширення вен чи діабету, інфікування рани. Підгрунтя себорейної екземи — порушення рег уляції функцій сальних залоз, професійної — контакт з агресивними хімічними речовинами (кислотами, лугами, барвниками тощо).
Найпоширеніша форма цієї патології — справжня, або ідіопатична екзема. Її причини до кінця не вивчені, але науковці пов’язують появу симптомів зі збоєм у роботі імунної системи. У розвитку екземи важливу роль відіграє і спадкова схильність. Якщо цю патологію мали двоє батьків, то з більш ніж 50% ймовірністю вона буде і в дітей.
Пригадую, як жінка, котра впродовж багатьох років потерпала від екземи, привела на прийом доньку-підлітку. У неї з’явилися такі ж, як і у мами, виразки на руках. На щастя, нам вдалося впоратися із хворобою і в мами, і в доньки, тривалий час вона не нагадувала про себе. Але, на жаль, схильність до екземи успадкувала й дитина молодшої пацієнтки. Через кілька років вона привела на консультацію вже й маленького сина.
— Які характерні ознаки екземи?
— Висип при різних формах захворювання різниться. Зазвичай спершу на шкірі з’являється почервоніння (еритема) з набряком, яке свербить. Далі поверхня вогнища покривається невеликими пухирцями, схожими на бульбашки у киплячій воді. Звідси і назва хвороби — екзема з грецької перекладається як “закипати”.
— Чи пов’язані екзема і стрес?
— При хронічному стресі організм перебуває у стані постійного “бомбардування” гормонами кортизолом і адреналіном. Підвищується рівень вільних радикалів, які через каскад біохімічних реакцій запускають синтез медіаторів запалення. І у шкірі починає розвиватися аутоімунне запалення. Стрес, крім іншого, уповільнює процес регенерації шкіри. Тому люди, які живуть у стані тривоги, не висипляються, фізично виснажені, часто потерпають через постійні рецидиви екземи.
— Чи важко вилікувати екзему?
— Курс терапії залежить від форми хвороби, стадії, віку і стану організму пацієнта. Гострий процес вщухає впродовж кількох тижнів або й місяців. Але доволі часто пацієнти звертаються вже з хронічною формою недуги, на лікування якої потрібно більше часу.
Щоб терапія була ефективною, треба унеможливити контакт із потенційним подразником. Наприклад, вбирати захисні рукавички, коли миєте посуд, перете, прибираєте, нормалізувати режим сну, дібрати відповідну, вільну від можливих алергенів, дієту. Важливе й лікування супутньої патології: варикозного розширення вен, цукрового діабету, гельмінтозів тощо.
