Понад місяць львівські лікарі боролись за життя п’ятирічної Вероніки. Все почалось із підвищення температури тіла, яку неможливо було збити. Потім з’явились кашель, посиніли нігтики, почалося блювання, їй важко було дихати. Дитину в критичному стані госпіталізували й задля порятунку ввели у штучну кому.
Як виявилось, такі вкрай важкі наслідки розвинулись після того, як дівчинка перенесла ковід, про що ніхто й не здогадувався. То як часто хворих уражає постковідний мультисистемний запальний синдром?
— Згідно зі статистичними даними, цей синдром розвивається у двох дорослих пацієнтів на сто тисяч хворих на ковід-19. Серед дітей на таке слабує один пацієнт з-поміж ста тисяч. При тім постковідний мультисистемний запальний синдром переважно розвивається у пацієнтів віком від чотирьох до 14 років через два-шість тижнів після перенесеного коронавірусу, — розповідає Інна Михняк, лікарка-педіатриня відділення старшого дитинства Центру педіатрії лікарні святого Миколая (Перше ТМО Львова). — Таке стається через запізнілу гіперімунну відповідь організму на збудник. У 90% випадках ураження зазнає чотири або більше систем організму. Окрім високої температури тіла, з’являються респіраторні симптоми, може бути блювання, діарея, біль у животі, висипання на шкірі — геморагічні (кров’янисті) або макулопапульозні (дрібноточкові червоного кольору). Також частими є прояви сухого кон’юктивіту (запальне ураження кон’юнктиви ока).
Переважно хворі на постковідний мультисистемний запальний синдром потерпають через ураження серцево-судинної системи, що проявляється у задишці, посинінні в ділянці носогубного трикутника, кінчиків пальців рук і ніг. Приблизно у 80% таких пацієнтів розвивається серцево-судинна недостатність (перикардит, міокардит), ураження зазнають коронарні артерії. У половини хворих знижуються показники артеріального тиску. А в кожного четвертого розвивається стан шоку, що проявляється непритомненням. Такі хворі потребують екстреної госпіталізації до реанімаційного відділення.
— А хто у групі ризику? Мабуть, люди з ослабленим імунітетом?
— Як не дивно, буває навпаки. Річ у тому, що діти часто переносять ковід безсимптомно або в легкій формі (з незначними симптомами застуди). Так сталося і з Веронікою. Ба більше. До того дитина взагалі не хворіла, була абсолютно здоровою, тож у її організмі не вироблялись антитіла. А коли в організм потрапив агресивний збудник, імунна система почала продукувати велику кількість антитіл, аби його подолати. У результаті такої патологічної відповіді антитіла почали “бомбардувати” тканини організму.
Після появи перших симптомів батьки звернулись до сімейної лікарки, дитині двічі проводили швидкий тест на ковід, але результати були негативні. При госпіталізації тест також був негативним. Але за результатами аналізу крові виявили високі запальні показники (підвищену ШОЕ) та ознаки порушення коагуляції (зниження кількості тромбоцитів та лімфоцитів). Окрім того, сатурація була на рівні 82 при нормі 99. А ще в крові пацієнтки виявили антитіла до коронавірусу — в нормі цей показник має бути до одиниці, а у Вероніки він був на рівні 5,5. Це свідчило про те, що дитина перенесла ковід, й опісля розвинулась запізніла імунна відповідь. Тому швидкі тести не виявили збудника.
Одним із симптомів ураження серцевої та легеневої тканин було посиніння нігтиків. Виявилось, що обидві легені дитини зазнали тотального ураження. З лівої легені запальний процес перейшов на плевру (облонка, в якій знаходиться цей орган), розвинувся плеврит. Як наслідок — плевра почала продукувати рідину, яка стискала легеню. Тож лікарі провели дренування й видалили рідину.
Окрім серцево-судинної й дихальної недостатності ураження зазнали печінка та нирки, які перестали виводити з організму токсини, що посилювало важкість стану хворої. Дитина почала непритомніти, адже мозок не отримував достатньо кисню. Тож маленьку пацієнтку підключили до апарату ШВЛ і ввели в стан штучної коми на півтора тижня. Опісля дівчинка ще тривалий час не могла ходити, з нею працювали фізичні терапевти та ерготерапевти. Мушу зазначити — це був найважчий випадок розвитку постковідного мультисистемного запального синдрому в дітей, яким ми надавали допомогу.
Недавно Вероніці провели контрольні обстеження, усі органи — абсолютно здорові, наче нічого й не було. Дитячий організм, на щастя, має високі регенеративні можливості. Проте батькам слід бути пильними й при появі зазначених симптомів варто негайно звертатись за медичною допомогою.
