Тверді чи наповнені рідиною новоутвори можуть бути як доброякісними, так і злоякісними. Доволі часто вузли невеликих розмірів до певного часу про себе ніяк не сигналізують. Іноді людина насторожується лише тоді, коли бачить на шиї незрозумілу пухлину.
— Однією з причин виникнення вузлів у щитоподібній залозі є хронічна нестача йоду в раціоні людини, — зауважує Андрій Дінець, хірург-ендокринолог, лікар вищої категорії. — Провокують проблему й молекулярні зміни в клітинах цього ендокринного органа та порушення регуляції їх поділу, радіаційне опромінення, певні патології, наприклад, аутоімунний тиреоїдит. У випадку з цим захворюванням вузол — це ділянка, яка постраждала від впливу антитіл.У жінок такі проблеми виникають частіше, ніж у чоловіків. Також відомо, що в родичів пацієнтів із захворюваннями щитоподібної залози ймовірність появи вузлів підвищена.
— Як саме їх діагностують?
— Зазвичай наявність вузлів не супроводжується жодними симптомами й проблему виявляють під час профілактичного обстеження. Хоча часом люди відчувають дискомфорт у ділянці шиї, наче щось на неї тисне, є відчуття клубка в горлі, у них змінюється тембр голосу, з’являються хрипота, осиплість. Або ж людина зауважує на шиї утворення у формі шишки й з такими скаргами приходить до лікаря.
— Як лікують вузли?
— Це залежить від того, який вузол — доброякісний чи злоякісний. На злоякісність вказують певні ознаки, які лікар-діагност зауважує під час УЗД: специфічні контури, ступінь кровопостачання тощо. Якщо підозра підтверджується під час подальших медичних досліджень, як-от біопсія, то злоякісні вузли оперують. Та навіть якщо вузол доброякісний, але великий і тисне на трахею, або ж продукує надмірну кількість гормонів, то його рекомендовано видаляти. Річ у тім, що у певних випадках навіть доброякісні вузли здатні самі, безконтрольно, синтезувати гормони, і це негативно впливає на серцево-судинну, ендокринну, репродуктивну, нервову системи.
При виявленні у пацієнта вузлів необхідно також виконати дослідження крові на гормони (визначення ТТГ, Т4, Т3 і антитіла до тиреопероксидази). А пацієнтам з доброякісними вузлами, навіть якщо вони не викликають побоювань, рекомендується раз на пів року — рік проходити УЗД. Це допомагає оцінити зміну структури вузла та побачити його ріст. Хворим, проблеми яких пов’язані з дефіцитом йоду, лікар може призначити біологічно-активні добавки, які містять цей мікроелемент, щоб підтримати роботу ендокринного органа.
— А чи існують спеціальні аналізи крові, які допомагають визначити ризик захворювання на рак щитоподібної залози?
— На жаль, ні. Коли є підозрілий вузол, лікар-хірург рекомендує пацієнтові провести спеціальне дослідження — тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію. Фахівець бере забір клітин з вузла, далі лікар-цитолог проводить їх аналіз. Так отримується відповідь на запитання, чи є ризик онкологічної хвороби. Якщо він високий, то призначається операція.
