“Моя мама працює касиром у великому торговельному центрі. Коли вранці пролунала тривога й почався обстріл нашого міста, вона зателефонувала своїй начальниці та сказала, що не приїде на роботу, доки небезпека не мине. А та у відповідь пригрозила звільненням. Тож мама під звуки вибухів змушена була добиратися до роботи пішки, адже громадський транспорт у той час не курсував. Урешті вона спізнилася, і її оштрафували”, — скаржиться киянка Галина Борійчук. І таких випадків — чимало.
Ба більше, у судовому реєстрі є вже десятки справ, коли звільнені працівники намагаються обстоювати свої права. Так, Карлівський районний суд Полтавської області розглянув позов працівника, якого звільнили за прогул 10 лютого 2023 року. Того дня відбувся масований ракетний обстріл території України, загальна тривалість повітряної тривоги становила понад 10 годин. Протягом цього часу працівник перебував в укритті, про що сповістив роботодавця. Однак такі аргументи на шефа не подіяли, і він звільнив підлеглого. Та суд став на бік працівника і постановив поновити його на посаді. У своєму висновку служителі Феміди чітко зазначили, що звільнення неправомірне, бо працівник був відсутній на роботі з поважних причин.
— Загалом у трудовому законодавстві немає конкретної норми, що забороняє працювати саме під час повітряної тривоги, — коментує Ігор Ясько, керуючий партнер юридичної компанії “Віннер”. — Але є норма про те, що роботодавець не має права вимагати працювати в умовах, що становлять небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Тому підлеглий має право відмовитися працювати під час повітряної тривоги, якщо це становить загрозу його життю. Себто якщо роботодавець не організував безпечної роботи працівника в укритті.
— А чи має право роботодавець оштрафувати або звільнити працівника, який був відсутній на роботі певний час через повітряну тривогу?
— Якщо працівник через повітряну тривогу був відсутній на роботі годину або навіть дві й попередив про це роботодавця, то його звільнити не мають права. Адже прогулом вважається відсутність на роботі понад три години безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин та без попередження роботодавця.
— А які докази повинен надати працівник, які б підтверджували, що він під час повітряної тривоги перебував саме в укритті?
— Найперше важливо, щоб час відсутності працівника на роботі збігався з часом тривалості повітряної тривоги. Тут у пригоді може стати інформація з програм або додатків телефону, де сповіщається про початок повітряної тривоги і її закінчення, офіційні повідомлення військових адміністрацій або місцевих рад. Крім того, доказами можуть слугувати фото з укриття, свідчення інших людей, записи з камер спостереження. А також — листування працівника з роботодавцем (скрини листування).
— Куди звертатися працівникові, якого незаконно звільнили з такої причини?
— Можна звернутися із заявою до правоохоронних органів або з позовом до суду про порушення трудових прав, а також до територіального органу Держпраці.
— Чи передбачено покарання для роботодавців, котрі змушують людей працювати під час повітряної тривоги?
— За порушення законодавства про охорону праці передбачена адміністративна відповідальність — штраф від 510 до 1700 гривень. Якщо ж роботодавець допустив службову недбалість і це заподіяло шкоду здоров’ю потерпілих, то його можуть оштрафувати на суму від 17 до 51 тисячі гривень, покарати виправними роботами або обмеженням волі до двох років. А в разі загибелі людей або інших тяжких наслідків — обмежити волю від двох до п’яти років чи ув’язнити до семи років із забороною до двох років обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.
