Це історичне рішення — з 1 вересня 2023 року УГКЦ відзначатиме нерухомі свята за новим стилем.
Ті парафії і громади, які з різних причин ще не готові до цього переходу, з благословення єпархіального єпископа, зможуть послуговуватися юліанським календарем, тобто жити за старим стилем, до 2025 року. Водночас в УГКЦ зберігатиметься чинна Пасхалія — тобто Великдень і свята, пов’язані з ним, відзначатимуть, як раніше.
— Різдво Христове святкуватимемо 25 грудня (а не 7 січня), Богоявлення — 6 січня (дотепер — 19 січня), Благовіщення Пресвятої Богородиці — 25 березня (дотепер — 7 квітня), Покров Пресвятої Богородиці — 1 жовтня (раніше святкували 14 жовтня), Святого Миколая — 6 грудня (дотепер — 19 грудня) тощо, — розповідає протоієрей Ігор Яців, керівник департаменту інформації УГКЦ. — Виконавчі структури нашої Церкви вже отримали відповідні доручення про формування календаря за новим стилем. Тож найближчим часом матимемо календар на вересень, жовтень, листопад і грудень. А з січня будуть друкуватися календарі за новим стилем уже на цілий рік.
— Чому вирішили зберегти чинну Пасхалію?
— Брали до уваги те, що ще триває діалог, богословська дискусія між Апостольською столицею і Вселенською патріархією. До 2025 року, коли відзначатимуть 1700-річчя проведення І Вселенського собору у Нікеї, цілком можуть встановити для всіх християн у світі єдину дату святкування Пасхи (саме рішенням Нікейського собору було визначено спосіб, у який слід обчислювати дату Великодня). А поки що змін щодо Пасхалії не буде.
— У 325 році на Нікейському соборі винесено постанову про святкування Пасхи у першу неділю після весняного рівнодення та весняного повного місяця, — розповідає отець Роман Тереховський, священник храму Пресвятої Євхаристії (УГКЦ). — Найбільше християнське свято мало випадати обов’язково після єврейської Пасхи. Адже у трьох Євангеліях описується, що Ісуса Христа розп’яли саме напередодні цього єврейського свята. А воскрес Він у неділю за три дні після нього. Наша чинна Пасхалія відповідає правилу, яке було прийняте на Нікейському соборі.
— Громади УГКЦ усе ж мають право ще дотримувати старого календаря. Чому так?
● прот. Ігор:
— Передбачено перехідний період. Парафії та громади, які з різних причин ще не готові до переходу на новий стиль, з благословення єпархіального єпископа, до 2025 року зможуть послуговуватися ще юліанським календарем (старим стилем). Це мудрий підхід. Адже є різні ситуації на місцях.
● о. Роман:
— Після того, як було оголошене рішення про реформу Літургійного календаря, частина мирян, які раніше говорили, що чекають змін, насправді виявились до них не готові.
— ПЦУ наразі не провела календарну реформу. Раніше йшлося про створення спільної робочої групи УГКЦ і ПЦУ для вивчення питання реформи церковного календаря...
● прот. Ігор:
— І Українська греко-католицька церква, і Православна церква України йдуть в одному напрямку. Як відомо, вже у 2022 році парафії ПЦУ за бажанням могли святкувати Різдво Христове, за погодженням із своїм правлячим єпископом, 25 грудня. Блаженніший Святослав справді пропонував митрополиту Епіфанію, предстоятелю ПЦУ, створити спільну робочу групу для всебічного вивчення питання реформи Літургійного календаря. Та поки що відповіді ПЦУ щодо цього не було.
Проте ще у листопаді минулого року під час попередньої сесії Архиєрейського синоду УГКЦ в Україні владики дискутували на тему реформи Літургійного календаря. Озвучувалися різні пропозиції. Одна з них стосувалася проведення зустрічей на зразок фокус-груп. Уповноважені представники єпископів мали обговорити це питання із священниками.
Я теж був учасником таких зустрічей, і дуже тішила одностайність духовенства, яке підтримувало проведення реформи Літургійного календаря. Зрештою, священники озвучували не лише свої думки, а й бажання своїх парафій. У деяких з них проводили анкетування серед мирян, онлайн і офлайн зустрічі. Зрештою, як розповідав Блаженніший Святослав, упродовж останнього пів року він отримав дуже багато листів від вірних УГКЦ, діячів культури, науки, суспільних лідерів, у яких йшлося про потребу календарної реформи.
Ще торік, під час Архиєрейського синоду УГКЦ, владики вирішили: якщо близько 70% мирян і духовенства підтримають рішення про реформу, тоді потрібно буде рухатися вперед. Та виявилося, ця підтримка становила майже 90%. Відтак причин, щоб відкладати проведення календарної реформи, не було.
Дуже сподіваємося, що Православна церква України, як це було анонсовано, у травні під час Архиєрейського собору також ухвалить рішення про календарну реформу.
