Останнім часом в Україні спостерігаються аномальні грози з великою кількістю блискавок. Фіксувалися навіть влучання у трансформатори, контактні мережі електротранспорту, паркінги. І що найцікавіше: під час грози блискавка декілька разів могла влучати в одне й те саме місце. Чому так відбувається?
— Спека спричинила значне випаровування. Утворювалися локальні, а не фронтальні хмари з невеликим радіусом, але з великою потужністю за рахунок дуже активних висхідних потоків. Унизу хмари — рідкі краплини. Під впливом висхідного руху вони підхоплювалися і підіймалися на висоту 8 — 12 кілометрів над поверхнею землі, де вже дуже холодно. Краплини, замерзаючи, перетворювалися у крижинки. Їхнє тертя між собою призводило до появи статичної електрики. Частинки із позитивним зарядом скупчувалися вгорі, а з негативним — унизу хмари. У момент, коли різниця зарядів стала критичною, відбувався електричний розряд. Тобто блискавка, — каже Павло Шубер, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії ЛНУ імені І. Франка. — Загалом блискавки бувають вертикальні й косі (хмара-земля), а також міжхмарні. Останні майже не становлять загрози. Нещодавно ми спостерігали саме вертикальні блискавки. Деякі з них справді по декілька разів влучали в одне місце.
— Чому?
— Бо хмари, в яких утворювалися блискавки, дуже повільно рухалися. Я спостерігав за однією із хмар, яка, здавалося, зупинилася. Насправді вона таки просувалася, але надзвичайно повільно. Та навіть, якщо здавалося, що блискавка влучала тричі в одне місце, це не зовсім так. Вочевидь, це була не одна точка, а три різні, але поряд.
Було повідомлення, що на Львівщині блискавка влучила в електропідстанцію. Це дуже дивно. Адже такі об’єкти зазвичай захищають блискавковідводом. Що ж до контактної мережі електротранспорту, яка була під напругою, то туди розряд цілком міг поцілити. Адже електричний струм у проводі створює кругове магнітне поле навколо провідника й відповідно притягає блискавки.
До речі, у світі є місця, які дуже притягують блискавки. Одне з таких — поблизу озера Маракайбо у Південній Америці (Венесуела). Там буває приблизно 1,2 мільйона грозових розрядів за рік. Блискавки б’ють по 10 годин на добу протягом 160 днів упродовж року. Це пов’язано з магнітними аномаліями на поверхні нашої планети. Велика кількість блискавок для цієї місцевості — нормальне явище.
— Розкажіть, будь ласка, як поводитися під час грози з громовицями.
— Людина, яка перебуває у горах чи будь-де на відкритій місцевості, має подбати, щоб під час грози не стати центром притягання для блискавок. Дехто вважає, що високочастотне електромагнітне поле мобільного телефону може притягати блискавку. Хоча остаточних доказів на підтвердження цього немає, варто таки вимкнути телефон. І не слід тримати при собі металеві предмети.
Коли починається гроза, слід шукати місце, де б її перечекати. Звісно, ховатися під поодинокими деревами не варто. Не треба теж бігти під час грози, сидіти біля водойм або поблизу ліній електропередач і навіть відкривати парасолю. Найбезпечніше — у будівлі з блискавковідводом, якщо не сидіти біля вікна чи біля увімкнутих електроприладів.
