Уже майже три роки триває повномасштабна війна. Чимала територія Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей окупована. З деяких міст не залишилося каменя на камені. Однак і досі непідконтрольними Україні громадами дистанційно “керують” військові адміністрації, які з’їдають мільярди гривень з бюджету. Наприклад, Луганська військова адміністрація працює у Дніпрі.
Чиновники таких адміністрацій отримують чималі зарплати. Скажімо, перша заступниця начальника Сєвєродонецької міської ВА Тетяна Верховська за 2023 рік задекларувала 1 мільйон 171 тисячу 554 гривні заробітної плати, тобто щомісячно вона отримувала понад 97 тисяч гривень. Варто зазначити, що такої великої офіційної зарплати не має навіть голова нашого уряду пан Шмигаль.
Окреме питання — підконтрольні ВА комунальні підприємства типу водоканалів, теплокомуненерго, тролейбусних управлінь, потужності яких залишилися в окупації. У релокації вони займаються різноманітними закупівлями, а не своїми прямими обов’язками, їхні ж керівники теж отримують непогану зарплату. Так, директор “Сєвєродонецькводоканал” Олександр Фомічев, який проживає у Дніпрі, у 2023 році задекларував 878 тисяч 460 гривень зарплати. Крім того, військові адміністрації пишуть і затверджують бюджетні програми. Наприклад, та ж Сєвєродонецька МВА затвердила на 2025 рік низку програм, незважаючи на те, що місто окуповане РФ ще з червня 2022 року. Зокрема, посадовці запланували витратити понад 11 мільйонів гривень на програму із розроблення містобудівної документації та території громади, ще п’ять мільйонів — на міську цільову програму захисту населення від надзвичайних ситуацій та природного характеру... То чи виправдані такі витрати в час повномасштабної війни?
— З політичної точки зору такі військові адміністрації потрібні. Адже ми показуємо союзникам і окупантам насамперед, що це наші території, що ми від них не відмовилися, — зауважує Віктор Бобиренко, керівник експертної групи Бюро аналізу політики, магістр державного управління. — Але, звісно, це не можуть бути повноцінні військові адміністрації з величезним штатом працівників, на утримання яких витрачаються чималі кошти. Зауважу, що лише цього року поскорочували деяких працівників Лисичанської та Сєвєродонецької ВА. Тобто такий процес почався. Наразі там залишаються очільники цих адміністрацій і невеликий штат працівників. Звісно, звільнених з роботи людей потрібно підтримати, працевлаштувати, можливо, в органах місцевого самоврядування, щоб вони не вважали себе кинутими державою. Адже ці люди могли залишитися на тимчасово окупованих територіях, стати колаборантами. Але, попри все, вони вибрали життя в Україні.
— Зрештою, повинні існувати органи та структури, які можуть у різний спосіб комунікувати з мешканцями цих громад, які виїхали на підконтрольну Україні територію і, вочевидь, мають чимало проблем, — додає Ігор Рейтерович, кандидат політичних наук, керівник політико-правових програм “Українського центру суспільного розвитку”. — Повністю ВА ліквідувати неможливо. Та й не варто. Рано чи пізно ми повернемо свої території, тому управлінці потрібні (до речі, у квітні 2023 року на Запоріжжі президент також створив декілька ВА окупованих територій. — Авт.).
— Але чи доцільно мати таку велику кількість ВА? Можливо, їх варто якось оптимізувати?
● В. Бобиренко:
— Лише на Луганщині десять міських військових адміністрацій, чотири — районні та понад десяток — сільських. Зарплата одного чиновника ВА становить 20 — 30 тисяч гривень на місяць плюс ще 25% різні нарахування. Тобто одна штатна одиниця обходиться у 400 — 500 тисяч гривень на рік. За що вони отримують такі гроші? А можна було б, наприклад, повноваження районних, міських і сільських ВА передати обласній військовій адміністрації. І в ній залишити посаду голови ВА й декілька осіб для комунікації. Тоді це буде і не так накладно для бюджету, і водночас держава задекларує свою присутність на Луганщині.
Зрозуміло, що варто скасувати й нікому не потрібні бюджетні програми, на котрі витрачаються мільйони коштів платників податків. А також — переглянути повноваження таких військових адміністрацій. Бо, як, приміром, ВА може забезпечити ефективне використання природних, трудових і фінансових ресурсів чи проконтролювати якість питної води, якщо територія, за яку вона відповідає, окупована?
● І. Рейтерович:
— На сьогодні деякі такі програми мають корупційну складову. Чиновники просто “відмивають” ці кошти. Цьому однозначно потрібно покласти край.
