Масловиробники виготовляли не солодковершкове масло, а суміші з невідомими складниками. Вміст немолочних та рослинних жирів у деяких зразках продукції сягав 90 — 100%. Тож за порушення ТОВ “Богодухівський молзавод” (Харківська обл.) має заплатити 20,6 мільйона гривень штрафу, ТОВ “Малороганський молочний завод” (Харківська обл.) — 4,4 мільйона, ТОВ “Гайсинський молокозавод” (Вінницька обл.) — 3,6 мільйона, ПП “Сімол” (Київська обл.) — 1 мільйон. А ТОВ “Інтер-Мол” (м. Дніпро) — 968 тисяч гривень.
— Ще у 2017 — 2018 роках ми зробили експертизу 54-х зразків масла, яке продавалося у торговельних мережах, — розповідає Максим Гончар, голова правління ГС “Укрспоживконтроль”. — З’ясувалося, що 90% виробників, продукцію яких перевіряли, не дотримувалися всіх норм виробництва масла. І ось тепер Антимонопольний комітет оштрафував порушників — за обман споживачів та недобросовісну конкуренцію.
— Які проблеми найчастіше виявляєте із солодковершковим маслом?
— Справжнє якісне масло має відповідати ДСТУ 4399:2005 “Масло вершкове. Технічні умови”, — розповідає Владислава Миронова, голова ГО “Громадський контроль захист прав споживачів”. — Його мають виробляти лише з коров’ячого молока та з продуктів його переробки.
— Масло не може містити немолочні жири чи якісь домішки, — розповідає Олена Куликова, голова правління ГО “Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів “Споживча довіра”. — Тим часом під час досліджень зразків масла траплялися такі, які на 100% складалися з немолочних жирів. Тобто молока у цій продукції взагалі не було.
— Які саме немолочні жири додають у продукцію, яку, зрештою, називають солодковершковим маслом?
М. Гончар:
— Пальмову олію. Щоб отримати твердий жир, її гідрогенізують. Унаслідок цього утворюються штучні трансізомери жирних кислот. У багатьох європейських країнах трансізомери в продуктах заборонені, а в Україні ситуація із трансжирами дотепер не врегульована.
У багатьох європейських країнах трансізомери в продуктах заборонені, а в Україні ситуація із трансжирами дотепер не врегульована.
О. Куликова:
— У молоко іноді додають складники, які не може ідентифікувати жодне обладнання для контролю якості.
— Чи споживач, купуючи масло, якось може визначити, що це не фальсифікат?
М. Гончар:
— Згідно з ДСТУ, залежно від жирності, є три категорії масла: “Бутербродне” (61,5% — 72,4% жиру), “Селянське” (72,5% — 79,9%) та “Екстра” (80% — 85%). Проте, на жаль, на смак чи вигляд неможливо визначити, наскільки жирність відповідає категорії масла.
О. Куликова:
— Так само неможливо візуально відрізнити натуральне масло від продукту, який містить немолочні жири. Хоча є деякі методи перевірки цього продукту на справжність у домашніх умовах. Шматок масла кладуть у гарячу воду. Якщо воно розчиняється рівномірно жирною плямою, то вважається, що це справжнє масло. А якщо розпадається на окремі шматки та ще й утворює осад, то містить немолочні жири.
Потрібно розуміти, що справжнє масло за 25 — 28 гривень за упаковку не купите. Адже, щоб виготовити кілограм цієї продукції, потрібно приблизно 20 літрів молока. Тож пачка вершкового масла, яке відповідає ДСТУ, коштуватиме не менш як 50 гривень.
— Як сфальсифіковане масло може нашкодити організму?
М. Гончар:
— Споживання трансізомерів, які містяться у гідрогенізованій пальмовій олії, спричиняє порушення ліпідного обміну в організмі людини. Це з часом може призвести до атеросклеротичних змін, спровокувати серцево-судинні й навіть онкологічні хвороби.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як мама і п’ятеро дітей залишилися без даху над головою через пожежу
