Кабмін ухвалив постанову про “Національний кешбек”. Нею передбачено надання грошової допомоги українцям, які підтримують вітчизняного виробника: 10% вартості куплених українських товарів повертатиметься.
В уряді заявляють, що програму стимулювання споживання вітчизняних товарів підтримують 92% українців, опитаних дослідницькою компанією Gradus Research на замовлення Мінекономіки. За наявності кешбеку від 74% до 92% споживачів готові користуватися цією послугою та віддавати перевагу продукції наших виробників.
Водночас народний депутат Ярослав Железняк різко розкритикував урядову ініціативу, назвав її абсолютно популістською і заявив, що її не підтримують підприємці. То що ж таке насправді “Національний кешбек” і як ним скористатися?
— Для того щоб взяти участь у “Національному кешбеку”, потрібно відкрити спеціальний рахунок у банку та отримати окрему віртуальну чи фізичну картку, — пояснює Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук. — А ще дати згоду на передачу даних про транзакції по цій картці. При цьому доступ до транзакцій отримає й податкова служба. Підключення до “Національного кешбеку” здійснюється через застосунок “Дія”. Нарахований за місяць кешбек буде зараховуватися на цю ж спеціальну картку до 20 числа наступного місяця. Витратити ці кошти можна буде на чітко передбачені потреби: комунальні послуги, медицину, спорт, кіно, квитки на потяги, пожертвування на ЗСУ або купівлю військових облігацій. Зняти готівку зі спеціалізованої картки буде неможливо. Максимальна сума кешбеку за однією карткою становитиме 3000 гривень. Нараховані в 2024 році кошти можна буде використати не пізніше 31 січня 2025 року.
— З яких джерел фінансуватиметься програма?
— У жодній презентації уряд не вказав джерело походження коштів на фінансування програми. Тож звідки візьмуться 3 мільярди гривень у цьому році й 6 мільярдів у наступному на “Національний кешбек” — наразі не відомо, — додає Олег Пендзин, керівник економічного дискусійного клубу. — Якщо їх планується отримати за рахунок макрофінансової допомоги наших партнерів або якихось донорських надходжень, то я підтримую цю програму. Адже будь-які додаткові кошти, які стимулюватимуть внутрішній попит, є позитивними. А якщо гроші на фінансування “Національного кешбеку” братимуть з внутрішніх податків і зборів, то я категорично проти цієї програми.
— Чи дійсно запровадження урядом “Національного кешбеку” пожвавить нашу економіку?
— Відверто сказати, сумніваюся, — розповідає Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації. — Бо виходить, що ми збираємо податки з усіх без винятку підприємств, а потім виділяємо кошти на придбання товарів лише учасникам програми. Ніде в світі такого нема.
— Чи стимулюватиме ця програма громадян активніше купувати українські товари?
● О. Хмелевський:
— З одного боку, 10% повернення коштів — достатньо серйозний стимул. Проте, повторюся, для цього доведеться оформлювати окрему картку. Часто в магазині ми купуємо разом як українські, так й імпортні товари. Тепер ці транзакції доведеться розділяти й розраховуватися по них окремо, що не дуже зручно для покупців.
Багато хто не погодиться надавати доступ до своїх рахунків податковій службі. Тим паче, що кошти від кешбеку можна буде витрачати на чітко визначені цілі. Також є обмеження щодо терміну використання накопичень кешбеку. На мою думку, кешбек не стане визначальним для покупців. Люди в багатьох випадках купують товари, виходячи з їхніх споживчих якостей. Більшість з тих, хто звик купувати імпортні, аж ніяк не переключаться на українські, навіть за кешбек.
Викликає подив, що в той час, коли держбюджет має суттєвий дефіцит, є загроза припинення фінансування деяких соціальних програм, влада вирішила виділити кошти на програму, ефект від якої виглядає досить сумнівним. Краще вже виділити ці кошти ВПО, пенсіонерам, інвалідам та іншим вразливим категоріям населення. Бідні верстви населення надають перевагу вітчизняним товарам, оскільки вони зазвичай дешевші. Тобто простимулювати національного виробника можна було б традиційними, але більш ефективними методами.
