Згідно з нормативно-правовим актом, військовослужбовці та деякі інші категорії осіб зможуть самі визначати, хто отримає 15 мільйонів гривень компенсації від держави у разі їх загибелі.
— У попередній редакції закону, яка діяла від 15 серпня 2022 року до 1 квітня цього року, було чітко зазначено, що право на отримання одноразової допомоги за загиблого під час виконання бойового завдання військовослужбовця мають тільки неповнолітні діти, батьки та чоловік/дружина, — коментує Яромир Цімура, військовий адвокат. — Така норма була несправедливою щодо цивільної дружини/чоловіка загиблого, його братів, сестер, а також щодо дідуся чи бабусі, котрі самі виховували внука чи внучку (загиблого). Також на компенсацію не могли розраховувати діти, зачаті за життя загиблого та народжені після його смерті.
Новий закон усуває ці прогалини. Відтепер захисники можуть самостійно визначати, хто зможе розпоряджатися державною компенсацією у разі їх загибелі. Крім того, документ дає можливість усувати недобросовісних членів сім’ї від отримання одноразової грошової допомоги. Це стосується, наприклад, батьків, котрі розлучилися і не брали участі у вихованні дітей, не сплачували аліментів, а після загибелі військовослужбовця претендували на одноразову грошову допомогу.
— Розкажіть, будь ласка, докладніше, як закон працюватиме на практиці.
— Військовослужбовець має право скласти в довільній письмовій формі особисте розпорядження про виплату одноразової грошової допомоги особам на його вибір, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках. Документ має засвідчити нотаріус або командир військової частини. Оригінал особистого розпорядження зберігатиметься у районних чи міських територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем призову на військову службу. Якщо військовий захоче внести зміни в особисте розпорядження, то він у будь-який момент може скласти нове. Зміст такого документа заборонено розголошувати до офіційного встановлення факту загибелі особи, котра його склала.
— Які ще категорії громадян, крім військовослужбовців, можуть складати таке особисте розпорядження?
— Особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту; працівники об’єктів критичної інфраструктури; державні службовці; посадовці місцевого самоврядування та поліцейські. Розмір і порядок виплати компенсації визначається відповідними законами щодо кожної категорії осіб.
— А хто незалежно від змісту заповіту має право на частку компенсації?
— Малолітні, неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова чи вдівець та непрацездатні батьки загиблої особи.
— Якщо особистого розпорядження немає, кому тоді виплатять компенсацію?
— Право на її отримання мають: діти, зокрема усиновлені, зачаті за життя загиблої особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова або вдівець; батьки чи усиновителі, якщо вони не були позбавлені батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час загибелі військовослужбовця.
— У якому разі таких виплат можуть не призначити?
— Наприклад, виплат не отримає особа, яка притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблого. Також родичі загиблого не отримають компенсації, якщо він вчинив самогубство.
— Чи враховано в новому законі всі нюанси з виплатою компенсації?
— Основна складність полягає у засвідчуванні особистого розпорядження командиром військової частини. Наразі не відомо, як це працюватиме на практиці, чи не буде ризику втрати такого розпорядження, особливо, якщо військовослужбовець подає новий заповіт, скасовуючи попередній. Також негативним аспектом може бути брак належної комунікації між військовослужбовцем і командиром військової частини, який єдиний може посвідчити таке розпорядження для бійця, що перебуває на передовій. Адже дуже часто командир може бути за десятки або й сотні кілометрів.
