“У принципі, ви нам підходите, але пропонуємо два місяці неоплачуваного стажування”, — нерідко кажуть працедавці потенційному співробітникові після співбесіди. Але чи законні такі безоплатні стажування?
— Законодавством не передбачене стажування як період безоплатної роботи. Але нечесні роботодавці нерідко зловживають необізнаністю своїх стажерів, — каже Євгенія Холодна, координаторка чат-боту “Юридичний порадник для ВПО” БФ “Право на захист”. — Статтею 26 Кодексу законів про працю передбачена можливість випробування. Ця умова обумовлюється угодою сторін, про що має бути вказано в наказі (розпорядженні) про прийняття працівника на роботу. Про це повідомляється територіальний орган податкової служби, на працівника поширюється законодавство про працю, у тому числі й про оплату. У період дії воєнного стану умова про випробування законна для будь-якої категорії шукачів роботи. Строк випробування не може бути більшим як три місяці. В окремих випадках, за погодженням з профспілкою, — шість місяців, а для робітників — один місяць. Якщо строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, він вважається таким, що витримав випробування, і наступне звільнення допускається лише на загальних підставах.
— Якщо роботодавець усе ж пропонує особі безоплатне стажування, що їй порадите робити?
— Наполягати на укладенні трудового договору з випробувальним періодом. Це захист від безпідставного звільнення та гарантія, що буде винагорода за роботу. Пропонують оплату “у конверті”? Це теж серйозне порушення законодавства про працю.
— А коли стажеру кошти не заплатили, то куди слід звернутись? I які докази варто у такому випадку надати?
— Можна письмово звернутися до територіального управління Державної служби України з питань праці, подати судовий позов про встановлення факту трудових відносин та стягнення заробітної плати. Але суду потрібні покази свідків, фото-, відео-, аудіодокази того, що позивач справді працював.
