За другий рік повномасштабної війни у нашій країні зареєстрували майже 315 тисяч фізичних осіб — підприємців. Що є рекордом за останнє десятиліття. Цей показник перевищив число не тільки першого року воєнного стану, а й 2021 року, коли було зареєстровано 268 382 ФОПи.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає, що збільшення кількості фізичних осіб — підприємців (ФОПів) не пов’язане з відновленням економіки. На його думку, це радше намагання деяких громадян обійти певні мобілізаційні процедури. Про що мова?
— Законом “Про військовий обов’язок і військову службу” передбачено, що персональний військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів за місцем їхньої роботи ведуть підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкування і форми власності, — коментує адвокат Валерій Єфремов. — А механізм проведення обліку передбачено спеціальним порядком. Однак у ньому про фізичних осіб — підприємців не йдеться. А це означає, що закон не включає ФОПів до кола суб’єктів, які зобов’язані вести військовий облік найманих працівників. Проте ситуація може змінитись після ухвалення нового законопроекту про мобілізацію, який наразі розглядає парламент.
Водночас Міністерство оборони та Генштаб ЗСУ наполягають, що обов’язок ведення військового обліку працівників поширюється й на ФОПів, якщо вони використовують найману працю. І хоч їхні циркуляри мають лише інформаційний, рекомендаційний та роз’яснювальний характер, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) можуть вимагати від таких ФОПів вести військовий облік.
— Тобто, беручи на роботу найманих працівників-чоловіків, ФОП може не вимагати від них військовий квиток?
— Згідно з Кодексом законів про працю, при працевлаштуванні чоловіки зобов’язані надавати роботодавцеві військовий квиток або інший військово-обліковий документ. Але позаяк ФОПи мають право не вести військового обліку працівників, то вимагати військовий квиток не обов’язково. Причому відповідальність для ФОПів за прийняття на роботу працівників без військово-облікового документа законодавством не передбачена.
Але зауважу, що чоловіки, які працевлаштовуються найманими працівниками у ФОПів, зобов’язані самостійно стати на облік у територіальні центри комплектування. Якщо вони цього не зроблять, то будуть притягнені до відповідальності за порушення вимог правил військового обліку. Зокрема, статтею 210 КУпАП передбачено, що за недотримання призовниками, військовозобов’язаними та резервістами правил військового обліку передбачено штраф від 510 до 850 гривень. Якщо ж таке порушення вчинене повторно протягом року, то сума штрафу становить від 850 до 1700 гривень.