Восени, а якщо точніше — 27 жовтня, Україна востаннє перейде на “зимовий” час і на ньому залишиться.
У Національній академії наук України нововведення підтримали. А от Академія наук вищої школи звернулася до президента з проханням ветувати законопроєкт. То що ж не так зі скасуванням літнього часу?
— Перш ніж приймати подібні рішення, варто радитися з фахівцями і зважати на думку суспільства, — каже Ярослав Яцків, академік НАН України, директор Головної астрономічної обсерваторії НАНУ, голова Державної комісії єдиного часу і еталонних частот України у 1996 — 2010 роках. — Адже обчислення часу є проблемою не лише науковою, а й соціальною. Гадаю, що не було нагальної потреби приймати такий законопроєкт.
— Чому?
— Територія України лежить у трьох часових поясах: UTC+1 (частина Закарпатської області), UTC+2 (більшість території) та UTC+3 (частина Харківської, Луганської і Донецької областей).
Для задоволення потреб людей, енергетики та економіки треба максимально використовувати світлу частину доби. Щоб не втрачалися вранішні години на сон, а ввечері, через те, що після 16.00 вже темніє, не використовувалося довго освітлення. Скасування ж літнього часу в Україні призведе до нераціонального використання світлої частини доби. Проблеми будуть і на Сході, і в Центральній Україні. Дещо виграють від цього хіба що в частині Західної України.
Коли мені дали на експертну оцінку проєкт закону про обчислення часу в Україні, який ініціював спікер Руслан Стефанчук, я пропонував ввести так званий київський координований час (це б відповідало UTC+3). Тобто фактично ми б залишили літній час. Проте були політичні зауваження, що так, мовляв, ми перейдемо на московський час. Та узаконивши київський координований час, насправді Москва жила б за нашим часом.
— Оскільки в Україні є кілька часових зон (поясів), то в ідеальному випадку кожній з них треба було б мати свій час, — розповідає Ольга Маслова, кандидатка біологічних наук, популяризаторка науки. — Та зрештою стандартний київський час, який збігається з UTC/GMT+2 (другим часовим поясом, в якому лежить близько 85% території країни), без переходу на літній — це оптимальне рішення.
— Які плюси та мінуси скасування літнього часу?
● О. Маслова:
— Є дані авторитетних світових науковців та організацій про шкоду від впровадження і скасування літнього часу. Зокрема, йдеться про збільшення випадків загострення серцево-судинних хвороб, летальних інфарктів, інсультів у перший тиждень після переведення стрілок. Також фіксують більше ДТП та аварій на виробництвах внаслідок втрати концентрації уваги у цей період адаптації. Перехід на зимовий час своєю чергою може супроводжуватись відчуттям осіннього спліну (пригніченого настрою). Бо замість повільного сезонного занурення маємо різкий стрибок у темряву.
Тим, хто емоційно заявляє, що стабільний зимовий час буде змушувати всіх прокидатись із світанком надто рано, варто нагадати, що не всім треба вставати вдосвіта і не всім треба одночасно лягати спати. Кожен має знайти свою ритміку.
● Я. Яцків:
— Коли я очолював Державну комісію єдиного часу і еталонних частот України, що була ліквідована у часи президентства Януковича, ми підготували детальне обгрунтування того, що немає жодної економії електроенергії через перехід на літній час. Водночас не знайшли грунтовних доказів і того, що зміна часу дуже впливає на стан здоров’я людини. Лише дехто відчуває негативний вплив після переведення стрілок годинників. Тепер багато людей мігрують з однієї часової зони в іншу. Через це відчувають певний дискомфорт, але організм швидко звикає.
— Що треба буде змінити зі скасуванням літнього часу?
● Я. Яцків:
— Якщо президент підпише закон, то слід затвердити регіональні графіки роботи. На Сході робочий день могли б розпочинати о 7.00 — 7.30, а на Закарпатті — о 9.00. Всі ж центральні органи влади мали б розпочинати робочий день о 8.00, а не як тепер — о 9.00. Через скасування літнього часу належить ще внести зміни у програмне забезпечення, яке використовується підприємствами та установами. Адже воно передбачає автоматичний перехід на літній час.
— Чи слід очікувати, що в Євросоюзі також відмовляться від літнього часу?
● О. Маслова:
— В ЄС ще в доковідні часи, враховуючи листи та петиції вчених, намагалися скасувати літній час, але через пандемію рішення було відкладено. Також тривають дискусії, на якому з варіантів часу залишатись у кожній з країн. За прогнозами, можливо, з 2026 року ЄС таки скасує переведення стрілок годинників. У США також ведеться публічна дискусія та декілька авторитетних організацій активно борються за це. До слова, у Японії теж не переходять на літній час.
