Риба перебуває у зимувальній ямі протягом холодного періоду, зазвичай від пізньої осені до ранньої весни. Це місце, де луската почувається комфортно, але водночас є легкою здобиччю для рибалок. Тож з початку листопада діє заборона на вилов риби у місцях її “сплячки”, яка триватиме до початку нерестового періоду в 2025 році.
— Зимувальна яма — це заглиблена частина водного об’єкта, де відбувається скупчення риби під час зимового періоду, — розповідає Богдан Чукор, начальник управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області. — У холодний сезон риба шукає місце, де може комфортно перезимувати, ховаючись на глибині через зниження температури води. У таких ямах умови більш стабільні: є достатня кількість кисню та відсутність різких змін температури. Тому риба залишається там до настання весни, коли температура води починає підвищуватися, і вона стає активнішою, переходячи до мілкіших зон для нересту. Глибина зимувальної ями може бути різною. Вони бувають як природного походження, так і штучні.
Щоб зберегти якомога більше рибних запасів, у період зимівлі вилов риби в зимувальних ямах заборонений як для любителів, так і для промислових рибалок. Важливо зазначити, що заборона поширюється на водойми загальнодержавного користування. Щодо аквакультури, тобто вирощування риби в штучних умовах (рибгоспах), то вони не підпадають під цю заборону. Оскільки вирощена в них риба є власністю суб’єктів господарювання.
— А що чекає тих, хто порушить заборону?
— Штраф до 340 гривень і не тільки. Наприклад, за одного незаконно виловленого коропа незалежно від віку й розміру порушникові доведеться сплатити 3468 гривень, а за карася — 1564 гривні. Якщо у рибалки виявлять понад десять незаконно спійманих рибин, то, окрім штрафу, загальна сума відшкодувань може перевищити 20 тисяч гривень.
