Офіс генерального прокурора зареєстрував майже 60 тисяч кримінальних проваджень за фактом самовільного залишення частини (СЗЧ) і близько 30 тисяч щодо дезертирства з початку 2022 року. Про це повідомляє Українська правда.
Агента ФСБ затримали при спробі втечі з України, - СБУ
Цьогоріч втікачів у чотири рази більше, ніж минулого року
У відповіді Офісу генерального прокурора на запит УП зазначається, що з січня 2022 до вересня 2024 року зареєстровано 59 606 кримінальних проваджень за фактом СЗЧ (стаття 407 Кримінального кодексу України), серед них закрито 2 592. Водночас за такий самий період зареєстровано 29 521 правопорушення у вигляді дезертирства (стаття 408 ККУ), з яких закрито 414.
За січень – вересень 2024-го зареєстровано втричі більше випадків СЗЧ і майже в чотири рази більше дезертирства, ніж за аналогічний період минулого року. Однак кількість судових вироків за СЗЧ і дезертирство в десятки разів менша за чисельність зареєстрованих кримінальних правопорушень, йдеться у статті УП.
у 2022 році за СЗЧ винесено 1 505 вироків, у 2023 – 2 165, впродовж січня – вересня 2024 – 766.
У 2022 році за дезертирство винесено 179 вироків, у 2023 році – 195, впродовж січня – вересня 2024 –177.
Нагадаємо, що 21 вересня військовослужбовець 56-ї мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Гнезділов публічно заявив, що самовільно залишив частину, аби привернути увагу до потреби встановити терміни служби для мобілізованих. Цей вчинок викликав неоднозначну реакцію в суспільстві, думки з цього приводу розділились. У бригаді, де він служить, призначили службове розслідування та заявили, що військовий "вчинив дії, які містять ознаки кримінального правопорушення".
Працівники ДБР 9 жовтня затримали Гнезділова. Печерський райсуд Києва 11 жовтня обрав запобіжний захід для військовослужбовця – 60 днів під вартою без права на заставу. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі.
Основна причина втеч з війська - втома і несправедливість
Військовий психолого Олексій Скиртач вважає, що головою причиною СЗЧ є втома та відчуття несправедливості. "Коли дзвонив одному зі своїх вересневих "СЗЧешників", він відповів на дзвінок і сказав: "Я не повернуся. За*бався", – пригадує під час розмови з УП заступник командира батальйону з психологічної підтримки персоналу (ППП) однієї зі штурмових бригад. За словами офіцера, боєць воював на передовій з початку повномасштабного російського вторгнення. Таких історій безліч.
Військовий психолог Скиртач пояснює УП, що у військових часто зникає бажання воювати не лише через втому, але й через загострене відчуття несправедливості.
"Людей, які пішли в армію на самому початку великої війни, нібито немає ким замінити. Мені пацани кажуть: "Я їду у відпустку. Проїжджаю бари, кафе, ресторани – вони всі забиті. Якого х*я ми на фронті помираємо, а всі інші сидять по кабаках?" – розповідає він.
