Подія: Сонце увійшло у незвично тихий період, на його поверхні майже немає плям. Рівень активності зірки настільки низький, що деякі дослідники припустили, що ми можемо входити у "глибокий" сонячний мінімум, а може й у "Великий мінімум". Останній з таких періодів відбувся у XVII столітті і збігся "малим льодовиковим періодом".
Деталі і коментарі: Сонце має 11-річні цикли пов'язані зі зміною магнітного поля, коли його активність спершу поступово збільшується, а потім так само поступово знижується. Точка, коли ця активність на зірці найвища, називається сонячним максимумом. Тоді на поверхні Сонця з'являється найбільше плям. А коли активність зорі знижується, плям стає менше.
Останній максимум був у 2014 році. За попередніми прогнозами вчених, вже цього року наша зірка мала би починати виходити зі "сплячки". Але від початку року науковці зафіксували вже 104 днів, коли на поверхні Сонця не з'являлося жодної нової плями. За весь 2019 рік таких днів було 281 день.
"Цього року Сонце було чистим впродовж 76% часу. За весь період космічної ери більша чистота спостерігалася лише раз. Торік цей показник становив 77%. Тож два роки поспіль без появи плям говорять про початок дуже глибокого сонячного мінімуму", — пишуть дослідники на сайті SpaceWeather.com.
"На Сонці "тихіше", ніж зазвичай. Поки рано порівнювати цей мінімум з іншими, але якщо тенденція продовжиться, то він може стати одним з найдовших в історії спостережень", — цитує Newsweek Мет'ю Овенса, професора космічної фізики Університету Рідінга у Великій Британії.
Останнім найбільшим сонячним мінімумом був мінімум Маундера, який тривав з 1645 по 1715 рік. Тоді температура у Європі та Північній Америці сильно знизилася. У Великобританії річки та канали взимку замерзали настільки глибоко, що люди могли кататися по них на ковзанах, пише сайт Interesting Engineering.
Вчені кажуть, що під час таких періодів, які трапляються приблизно раз на 400 років, зими і літа стають більш вологими та значно холоднішими. Але великої шкоди тривалі сонячні мінімуми планеті не завдають.
У той же час дослідники NASA переконані, що немає підстав роздмухувати паніку у боятися майбутнього "крижаного періоду". Навіть якщо він настане, то лиш компенсує кілька років глобального потепління.
"Потепління, яке спричинили викиди парникових газів, у шість разів інтенсивніше, ніж можливе охолодження планети від тривалого сонячного мінімуму. Навіть якби великий сонячний мінімум тривав ціле століття, то глобальна температура на планеті продовжувала би зростати", — йдеться на сайті космічного агентства.
