Військові витрати Росії, які після вторгнення в Україну зросли в 4 рази і досягли рекордного з часів СРСР рівня, можуть бути вдвічі вищими за офіційно відомі цифри, стверджує Крейг Кеннеді, ексфінансист Bank of America та Morgan Stanley, передає газета “Експрес”.
Розмір “таємного” військового бюджету РФ перевищує річний ВВП деяких країн
За оцінкою Кеннеді, на додаток до 22 трлн рублів, які на статтю “національна оборона” виділив федеральний бюджет, ще близько 25 трлн рублів ($249 млрд) на військові потреби пішло через російські банки, які активно кредитували підприємства ВПК, переведені в 3-змінний режим для збирання танків, снарядів ракет.
Кеннеді звертає увагу на те, що з середини 2022 обсяги корпоративного кредитування в Росії злетіли на безпрецедентні 71%, або близько $450 млрд у грошовому вираженні. Від 50% до 60% цих позик дісталося пов'язаним із обороною галузям, стверджує експерт із посиланням на галузеву статистику Центробанку.
“Це кредити, які держава змусила банки виділити переважно некредитоспроможним підприємствам ОПК на пільгових умовах. В результаті позабюджетне фінансування (війни) практично зрівнялося з потоками, які йшли через федеральний бюджет”, - пише Кеннеді.
Розмір “таємного” військового бюджету Кремля, як випливає з оцінок експерта, міг становити в середньому близько $83 млрд на рік, або близько $228 млн на день, а сумарно за три роки практично зрівнявся із незамороженою частиною резервів ЦБ РФ (трохи більше $300 млрд) і перевищив річний ВВП таких країн, як Греція ($238 млрд), Катар ($235 млрд) чи Угорщина ($212 млрд).
Це створювало ілюзію стійкості військової машини Росії та схем її фінансування, вважає Кеннеді.
Аналогічну, позабюджетну схему Кремль уже використав раніше, хоча й у менших масштабах, нагадує експерт: через пільгові банківські кредити у 2010-х рр. фінансувалася гігантська держпрограма озброєнь вартістю 20 трлн рублів, у рамках якої президенту Володимиру Путіну обіцяли поставити у війська 600 літаків та тисячі гелікоптерів, збільшивши частку сучасних озброєнь в армії до 70%. Тоді досягнення ВПК залишилися лише на папері, а уряду довелося списати кредити оборонним заводам на сотні мільярдів рублів.
Ця ситуація може повторитися знову, але вже в значно більшому масштабі, вважає Кеннеді. Видача позик неплатежопосібним підприємствам ВПК створює “передумови для системної кредитної кризи” в Росії”, пише він: зрештою державі, можливо, доведеться рятувати як самі оборонні заводи, так і банки, які їх кредитували.
Крім того, продовжує Кеннеді, накачування сектора ВПК грошима вже стало головною причиною розгону інфляції, на яке ЦБ РФ відреагував повішенням процентної ставки до 21% — рівня, якого економіка не бачила з початку 2000-х.
Путін перебуває перед важливою дилемою
Все це, наголошує експерт, дає Заходу додаткові важелі впливу на Володимира Путіна, який перебуває перед важкою дилемою: чим довше він відкладає початок переговорів щодо України, тим більший ризик, що раптова банківська криза може різко послабити її переговорні позиції.
У бюджет-2025 російський уряд заклав подальше зростання оборонних витрат - на 22%, до 13,2 трлн рублів. Минулого року на статтю “національна оборона” було закладено 10,8 трлн рублів, 2023 року — 6,8 трлн, а 2022-го — 4,7 трлн.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
