Аналітики ISW зауважили хвилю скарг з боку російських так званих військових кореспондентів та низки офіційних осіб щодо недостатнього захисту критичної інфраструктури в тилових районах Росії, зокрема у відповідь на удар українського безпілотника 13 липня по нафтобазі поблизу Цимлянська Ростовської області.
Російська влада зняла відповідальність із себе
Російські джерела поширили кадри, на яких двоє охоронців, озброєних протидронними рушницями, нібито спостерігали за ударом українського БПЛА по нафтобазі, навіть не намагаючись збити дрон.
Російські “військори” обурені через те, що охорона не намагалася чи не мала достатньо можливостей для захисту бази. Російські джерела стверджували, що влада РФ фактично спробувала зняти з себе відповідальність за удари українських БПЛА, наказавши російським об'єктам найняти власну охорону.
Також “військори” та інші джерела поставили під сумнів, чому російський уряд не організував мобільні вогневі групи, подібні до тих, які захищають Україну від російських “Шахедів”.
Колишній глава Роскосмосу (Російського космічного агентства) Дмитро Рогозін відповів на цю критику і заявив, що Росгвардія, мовляв, не має достатньо ресурсів для створення оборонних постів на кожному критичному об'єкті в Росії, бо є структурою, основним завданням якої є захист режиму Володимира Путіна від внутрішніх загроз та найбільш критичної інфраструктури.
Ударами по російських НПЗ Україна, ймовірно, хоче обмежити можливості швидкого постачання пального на фронт, а також знизити прибутки РФ від постачання нафти. Про це в інтерв’ю "Українській правді" розповіла колишня радниця керівника "Нафтогазу", член координаційного комітету Ukraine Facility Platform Лана Зеркаль.
"Наскільки я розумію, ударами по російських НПЗ Україна має на меті обмежити можливості швидкого постачання пального на фронт. Це – перша і головна мета цих ударів", - пояснила Зеркаль.
Окупанти відстають від графіків
Окремо в ISW аналізують повідомлення про те, що російське військове командування, ймовірно, направляє для участі в бойових діях недостатньо оснащені підрозділи, які, ймовірно, мали стати оперативним резервом РФ. Можливо, таке рішення росіянам довелося ухвалити через обмежені можливості російського оборонно-промислового комплексу або спробу посилити поточні наступальні операції в Україні, припускають в ISW.
Зокрема, український військовий оглядач Костянтин Машовець 13 липня заявив, що російське командування має намір сформувати 27-ту мотострілецьку дивізію (2-а загальновійськова армія Центрального військового округу РФ) як оперативний резерв Угрупування військ Центр (контролює наступальні дії РФ на Покровському та Торецькому напрямках), які нібито можуть бути залученіу разі розвитку українського контрнаступу на цих двох напрямках.
Водночас Машовець заявив, що росіяни вже перекинули деякі підрозділи з цієї 27-ї дивізії (зокрема 433-й мотострілковий полк, укомплектований виснаженими залишками 21-ї мотострілецької бригади), на північний захід від Авдіївки ще до повного відновлення їх. Аналогічно окупанти достроково перекинули 506-й та 589-й мотострілецькі полиці на Торецький напрямок ще до того, як вони досягли доктринально необхідної кількості озброєння та техніки при відновленні (щонайменше до 87% від необхідних).
Зі свого боку, аналітики ISW зазначають, що вперше зафіксували повідомлення про залучення підрозділів 27-ї дивізії поблизу Авдіївки у квітні 2024 року та поблизу Торецька на початку липня 2024 року.
Спостереження Машовця від 14 липня про те, що ці полки були розгорнуті для участі в бойових діях раніше запланованого, можуть свідчити про те, що військове командування РФ відстало від графіка укомплектування та озброєння і не змогло укомплектувати ці частини до цільової позначки в 87%.
Підписуйтесь на сторінку "Експресу" у Facebook
