Немає підписів Азербайджану, Вірменії, Боснії, Угорщини, Сербії та Туреччини. Щоправда, ці країни, як й інші, ще можуть долучитися до згаданої ініціативи.
Більше про те, чого чекати після рішення цивілізованого світу поставити РФ на “лічильник”, — у розмові з директором Інституту соціально-політичного проектування “Діалог” Андрієм Миселюком.
— Що означає формування міжнародного Реєстру збитків?
— Фактично йдеться про створення платформи для міжурядової співпраці, яка діє у межах Ради Європи. Реєстр є юридичною особою, відповідно до національного законодавства Нідерландів та України. Фізично він буде розміщений у Гаазі — приміщення вже знайдено.
На цій платформі документуватимуть докази та претензії про завдані збитки, яких зазнали українці внаслідок протиправних дій Російської Федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року. Заяви та інформацію про шкоду зможуть подавати всі зацікавлені фізичні та юридичні особи, а також держава Україна.
— Українці самостійно зможуть подавати таку інформацію до міжнародного Реєстру збитків?
— Наразі триває підготовча робота для запуску реєстру. Підбирають кваліфікований персонал, намагаються максимально діджиталізувати облік, створити надійну систему захисту, розробляють правила функціонування реєстру, а також форму заяв, які потрібно буде подавати громадянам України, бізнесу чи державі, постраждалим унаслідок війни.
Міністерство юстиції України інформуватиме через медіа про впровадження кожного етапу роботи реєстру. Отже, треба дочекатися чітких інструкцій стосовно того, як ним користуватися та як подавати інформацію. Зазначу, що українська сторона також обіцяє надавати безоплатну правову допомогу у формуванні заяв усім, хто цього потребуватиме.
— Хто й коли здійснюватиме виплату компенсації?
— Створення реєстру — це перший етап. Наступний — формування комісії, яка на підставі даних з реєстру присуджуватиме суми до виплати постраждалим. Джерелом таких виплат мають стати, насамперед, російські активи.
Україна разом з партнерами, які долучилися до Договору про створення реєстру, розробляють підґрунтя для їх конфіскації. Адже зрозуміло, що РФ ніколи не погодиться добровільно віддавати свої гроші на компенсації.
— Чому низка країн, як-от Туреччина, Угорщина чи Сербія, відмовилися приєднуватися до створення міжнародного реєстру?
— Ці держави намагаються зберегти можливості для діалогу з обома сторонами конфлікту й керуються суто своїми інтересами. Надто це властиво Туреччині. У Сербії, як відомо, сильні проросійські настрої, а чинна влада Угорщини традиційно блокує антиросійські ініціативи на догоду Кремлю.
