У Франції після другого туру перемогу несподівано здобув альянс лівих партій “Новий народний фронт”. Друге місце дісталося блоку пропрезидентських сил “Разом”, зокрема партії “Відродження” Емманюеля Макрона та її партнерам. А на третьому опинилися ультраправі — “Національне об’єднання” Марін Ле Пен зі союзниками, які після першого туру були попереду решти учасників парламентських перегонів.
Тим часом у Британії лейбористи поклали край 14-річному правлінню консерваторів. Лідер партії-переможниці Кір Стармер уже змінив на посаді прем’єра Ріші Сунака і провів телефонну розмову з президентом Володимиром Зеленським. То чого чекати від французів та британців після зміни влади? Про це — у розмові з головою Центру аналізу і стратегій Ігорем Чаленком та експертом Ради зовнішньої політики “Українська призма” Олександром Краєвим.
— Як зміниться конфігурація сил у французькому парламенті?
● І. Чаленко:
— Ситуативна співпраця лівих сил із центристським пропрезидентським блоком “Разом”, яку ми спостерігали в межах другого туру виборів, — непогана основа для формування нової лівоцентристської коаліції. Вона працюватиме в унісон із президентом Макроном, каденція якого закінчується у 2027 році. Зважаючи на результати голосування, новим прем’єр-міністром, вочевидь, стане кандидат від “Нового народного фронту”.
Загалом нинішній розклад сил у французькому парламенті максимально сприятливий для України. Добре, що до влади не прийшли ультраправі на чолі з Марін Ле Пен, яка обіцяла скасувати дозвіл Києву на використання французької зброї для ударів по Росії й не дати президентові Макрону відправити французькі війська в Україну.
Тепер у парламенті діятиме коаліція з декількох учасників. Це означає, що у питаннях зовнішньої політики можемо спостерігати певне гальмування. Але загалом стратегічний курс збережеться. Важливо, щоправда, хто стане прем’єром. Найвідомішою персоною у “Новому народному фронті” є Жан-Люк Меланшон, який робив доволі контроверсійні заяви щодо України, зокрема підтримував анексію Криму і виступав проти постачання нам зброї. Однак, найімовірніше, Меланшону посади керівника уряду не запропонують.
— А як щодо Британії? Лейбористи будуть на нашому боці?
● О. Краєв:
— Жодних змін у британсько-українських відносинах не станеться. Навіть у кризовий період, коли були суди над Борісом Джонсоном, коли міжпартійне протистояння було максимально сильним, навіть шотландські націоналісти й ліберальні демократи казали, що єдине, в чому вони готові погодитися із консерваторами, — це питання стримування російської агресії та допомоги Україні.
Однак маємо розуміти, що у наступні півтора-два місяці британці будуть зосереджені на внутрішніх питаннях — на формуванні коаліції та уряду, створенні комітетів у межах Палати громад і так далі, а не на зовнішній політиці.
● І. Чаленко:
— Новий прем’єр-міністр Кір Стармер ще торік, коли був у Києві, говорив, що підтримуватиме Україну в разі своєї перемоги на виборах. Він уже провів телефонну розмову з президентом Зеленським і пообіцяв укладення 100-річної угоди між двома країнами. А Джон Гілі, якого призначили міністром оборони, встиг відвідати Одесу, де оголосив про потужний пакет військової допомоги Україні. Отже, Велика Британія залишиться нашим стабільним союзником.
