За словами голови Конституційного комітету країни Гендріка Йоганнеса Терраса, створення механізму правового регулювання використання заморожених активів — складне завдання, над яким працює низка країн-союзників та міжнародних організацій, і Естонія тут відіграє роль першопроходця. “Росія — країна-агресор, відшкодування завданих нею воєнних збитків не може лежати на плечах України та її союзників. Росія відповідальна за заподіяння шкоди, і вона також повинна нести цю відповідальність”, — зауважив він.
А міністр закордонних справ країни Маргус Цахкна заявив, що “ця ініціатива Естонії на крок наблизила Європу до створення прецеденту”. На кінець 2023 року в Естонії було заморожено російських активів на суму 34,5 мільйона євро.
— Естонія розробила законодавчий механізм для використання заморожених російських активів, — каже Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник. — Останнім часом точиться багато дискусій у США та ЄС щодо використання таких активів чи відсотків з них для підтримки України. Цілком можливо, що естонську модель законодавства з часом можна буде використати на рівні ЄС чи окремих країн.
— Це рішення важливе з погляду створення правової бази для передачі заморожених російських активів Україні, — додає Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі АНТС. — Але це буде дієвим кроком тоді, коли ми нарешті почнемо отримувати ці кошти. Наприклад, у Канаді вже набули чинності поправки до закону про спеціальні економічні заходи, який передбачає можливість конфіскації активів, що потрапили під санкції через війну Росії, та їх використання на підтримку України. У США також проголосований та підписаний Джо Байденом законопроект про передачу Україні заморожених активів РФ. А це понад шість мільярдів доларів. Тепер же треба чекати реалізації прийнятих країнами законів.
— Чи можуть приклад Естонії наслідувати інші країни?
● І. Несходовський:
— Країни, в яких зберігається значна сума заморожених російських активів, наприклад, Франція, Німеччина, Бельгія, навряд чи ухвалюватимуть такі закони, доки не буде вирішено питання війни на полі бою. Коли Росія програватиме, тоді ці країни можуть прийняти подібні рішення.
● С. Желіховський:
— Рішення естонського парламенту було ухвалене в контексті того, що цими днями ЄС погодився передавати Україні доходи від заморожених російських активів, які розміщені в країнах — членах Євросоюзу. Мова про три мільярди євро. 90% цієї суми має піти на закупівлю зброї для України. Загалом в ЄС заморожено близько 200 мільярдів євро російського центробанку, більша частина яких перебуває на рахунку міжнародного депозитарію Euroclear у Брюсселі. Можна припустити, що найближчим часом й інші країни ЄС наслідують приклад Естонії. Це може бути Латвія, Литва, Польща. Звісно, що серед них будуть не всі 27 країни ЄС. Цього не варто чекати від Угорщини, Словаччини, Кіпру тощо. Але важливо, що Естонія запропонувала модель, яку інші країни можуть взяти за зразок.
— Що могло б прискорити цей процес?
● С. Желіховський:
— Для цього потрібна політична воля. Якщо уряди симпатизують Росії чи побоюються, що Москва може вдатися до судових позовів, то, звісно, такі країни на це не наважаться. Якщо таких країн, як Естонія, буде більше, то подібні страхи нівелюватимуться. Важливо, щоб цей механізм запрацював на практиці, а не залишився лише на папері. З огляду на те, що попереду вибори до Європарламенту, політичні сили питання заморожених російських активів можуть використовувати у виборчій кампанії. Тому до завершення виборів цей процес не буде активним.
