Турнір за участю восьми збірних відбувся у Дубліні. На груповому етапі команда України здолала хокеїстів Португалії (6:3) та Чехії (5:1), а також поступилася ірландцям (0:7). Дві перемоги та одна поразка дозволили “синьо-жовтим” посісти друге місце в групі та пробитися до фінальної четвірки. У півфіналі українці в серії післяматчевих булітів обіграли італійців, а у фіналі програли ірландцям (2:5).
— Це срібло справді історичне. Основна запорука нашого успіху — чудова функціональна готовність та характер гравців, — каже Павло Мазур, головний тренер збірної України. — Семеро гравців основного складу збірної виступають у серйозних іноземних чемпіонатах: Італії, Німеччини, Англії, Польщі, Хорватії. До 24 лютого чимало українців виступали у Білорусі, але після повномасштабного вторгнення виявили принципову громадянську позицію і покинули країну, з території якої до нас зайшли ворожі війська.
— Збірна України вперше в історії відібралася до олімпійського кваліфікаційного турніру перед Іграми 2024 року. Які у нас шанси потрапити до Парижу?
— У хокею на траві дуже складний шлях до Олімпіади, бо в Іграх візьме участь лише 12 команд. Франція та переможці п’яти континентів уже володіють ліцензією, а 16 команд з усього світу в січні поборються ще за шість путівок. Одна група з восьми збірних змагатиметься в іспанській Валенсії, інша — у пакистанському місті Лахор. Для того, щоб вибороти олімпійську ліцензію, нашій команді потрібно посісти місце у трійці найкращих у групі. Буде нелегко, але...
Загалом війна добряче “б’є” і по масовому спорту в Україні, у тому числі по хокею на траві. Наш вид спорту не має відповідного фінансування і належних умов для розвитку. Для порівняння: у п’ятимільйонній Ірландії, з якою ми двічі зустрічалися у Дубліні, функціонує аж понад 400 полів зі штучним покриттям для гри у хокей на траві. В Україні їх лише три: у Вінниці, Борисполі та Сумах. Але лише майданчик у Вінниці відповідає всім найвищим стандартам.
— Чи дорого нині займатися хокеєм на траві?
— Так, наш вид спорту дуже витратний. Добротна ключка коштує 200 — 300 євро. Вона може відслужити один сезон, а може зламатися і після двох тренувань. Фактично, один професійний гравець на сезон повинен мати 2 — 3 ключки. Комплект воротарської амуніції вартує 3000 — 4000 євро. Для повноцінної підготовки одна команда повинна мати на тренуванні не менш ніж 100 м’ячів, а вартість одного становить приблизно 50 євро.