Іван та Ніна Чайки зі Старокостянтинова у шлюбі вже 71 рік. Ця родина унікальна тим, що її голова довгожитель — йому виповнилося 102 роки, а дружині — 90. Мають двоє дітей, четверо внуків і шестеро правнуків.
Іван Чайка — ветеран Другої світової війни. У перші її дні 19-літній юнак добровольцем пішов на фронт і дійшов до самого Берліна. Дістав поранення, нагороджений багатьма бойовими орденами та медалями, брав участь у параді Перемоги. Пан Іван походить з козацького роду — його прадід по материнській лінії служив сотником у самого Богдана Хмельницького.
Усе своє трудове життя Іван Антонович працював токарем на цукровому заводі. Там же, в лабораторії, трудилася його майбутня дружина. А познайомилися вони випадково, на вечорницях. Молодий красень, на якого заглядалися всі дівчата, почав залицятися до Ніниної подружки. А потім побачив Ніну... “Виходить, відбила ти мене у подруги”, — жартує Іван Антонович.
“Виходить, що так, і ні крапельки про це не жалкую. Я — найщасливіша у світі жінка”, — усміхається Ніна Василівна і ніжно, як в юності, пригортається до свого коханого.
Одружилися Ніна з Іваном після восьми місяців знайомства. За 71 рік сімейного життя жодного разу не сварилися, не гнівалися одне на одного. Спочатку будували хату, а потім облаштовували побут, ростили дітей, гляділи внуків та правнуків. Іван Антонович сам стелив в оселі підлогу, майстрував вікна та двері.
“Запорука щасливого сімейного життя моїх батьків у тому, що вони за характерами різні і, як протилежні полюси магніту, притягуються одне до одного, — долучається до розмови донька Надія Нестерчук. — Мама любила верховодити, а батько — спокійний, лагідний і поступливий. Через те вони і компромісу легко доходили”.
У 102 роки Іван Антонович почувається добре, хоч пережив два інсульти й хірургічну операцію. Щоправда, через хворі ноги пересувається по хаті за допомогою ходунків. Секретами довголіття Іван Чайка ділиться неохоче. Вважає: скільки доля йому відміряла, стільки й поживе.
“Мабуть, це — генетика, — каже дочка Надія. — Татова мати, Катерина, теж була довгожителька. Господь їй відміряв 101 рік. Батько з 50 літ не курить, майже не вживає спиртного, уважно стежить за своїм раціоном. Наприклад, на сніданок його улюблена страва — зварене на твердо яйце, скибочка хліба з маслом і тоненький шматочок сала, салат з морської капусти. Головне ж батькове правило — не переїдати. Він каже, що як і в словах, так і в харчуванні має бути міра”.
Попри поважний вік, Іван Чайка має хорошу пам’ять, багато читає, любить телепередачі з участю популярних експертів та політологів. Тяжко переносить події війни і ніяк не може зрозуміти, чому нащадки тих, з ким пліч-о-пліч воював проти фашистів у Другу світову, тепер хочуть знищити його країну. Подружжя мріє, аби швидше закінчилася війна. Іван Антонович частину своєї пенсії передає на ЗСУ. А Ніна Василівна кожен ранок починає з молитви за Україну.