Андрiй Кокотюха: "Партiю регiонiв чекає доля КПРС. Але значно швидше"

Однак наше iнтерв'ю з автором майже 40 книжок - не про його творчiсть, а про полiтику та полiтикiв. Андрiй Кокотюха має свiй погляд на те, що вiдбувається сьогоднi у "верхах" i "низах"...

- Опозицiя оголосила велику акцiю на травень у Києвi, а наразi провела репетицiю у регiонах. Як ви вважаєте, це може дати якийсь результат?

- Ви розумiєте, революцiї не оголошують, революцiї починають. Не можна так заявляти: "Владо, через два мiсяцi ми пiдемо на твiй штурм!" (Усмiхається). Тому я вважаю, що це -- публiчнi акцiї,
якi не приведуть нi до чого. Не буде позитивних зрушень. Нiяких... Львiв, Вiнниця, Ужгород -- це мiста, якi не треба особливо нi в чому переконувати. Ви переконайте тих, кого вважаєте своїми ворогами: Донбас, Одесу, Крим, Харкiв. Ось туди поїдьте, на Схiд, i щось там розкажiть, поспiлкуйтесь з людьми... А так -- це звичайне тупцювання.

Знаєте, я прихильник думки, що будь-яка демократiя не досконала. I будь-яка полiтична сила, яка себе називає опозицiєю, також не досконала (тiльки диктатура досконала, а все iнше ми самi повиннi вдосконалювати!). Проте мiж недосконалою владою i недосконалою опозицiєю я виберу недосконалу опозицiю. Тому що знаю: нi Яценюк, нi Тягнибок, нi хтось iнший не дадуть команду мене... вбити. А за нинiшню владу я не поручусь, що завтра вона не вiддасть наказ "Беркуту" зачищати вулицi вiд людей. У "цих" гальм немає!

- Ви часто порiвнюєте Партiю регiонiв iз КПРС...

- I не тiльки я. (Усмiхається). У Партiю регiонiв, як свого часу в КПРС, люди вступають заради певного кар'єрного зростання i заради свого прикриття, тобто з переляку. На мiй погляд, "бiло-блакитних" чекає ще гiрший та швидший фiнал, нiж радянських комунiстiв. Адже фундамент "регiоналiв" не iдеологiя, як це було у КПРС, а банальний страх. Щойно люди перестануть боятися, вони почнуть полишати їхнi лави. Ну не може довго проiснувати партiя, в яку змушують вступати, масово "запихаючи" туди вчителiв, шахтарiв i держслужбовцiв. Сьогоднi не той час, коли можна довго триматися на страху.

- Та якщо одних людей туди приводить страх, то для iнших партквиток стає iндульгенцiєю. Чи не так?

- Абсолютно. Вони можуть робити все! I це менi нагадує спробу вiдродити опричину. До речi, Iван Грозний, який, як вiдомо, вважається батьком опричини, попри те, що був тираном, деспотом,
параноїком, одне слово, гадом, мав величезну бiблiотеку. Це така загадка росiйської iсторiї. (Усмiхається). Так ось - ви можете собi уявити бiблiотеку, яку збирає який-небудь пересiчний вождь
Партiї регiонiв? Я не можу...

Зрештою, маю величезний сумнiв (i це не жарт i не прикол) щодо грамотностi у лавах Партiї регiонiв. Узагалi всiх її членiв. Навiть Ганни Герман, яка нiбито "пiсатєльнiца". Ну так, вони
знають букви, вони вмiють малювати якiсь палички, але... На мiй погляд, грамотнi люди нiколи не будуть робити те i так, як роблять сьогоднi цi, "с позволения сказать", громадяни.

- А як ви ставитеся до "вiйни пам'ятникiв", що розгорiлась останнiм часом?

- Я схвалюю акцiї, якi влаштовують "свободiвцi" та iншi активiсти, i все ж думаю, що тут треба дiяти iншими методами. Наприклад, проводити рiшення про демонтаж пам'ятникiв Ленiновi через мiськi чи районнi ради. Так, як це було на початку дев'яностих рокiв, коли також боролись iз монументами Iллiчу й комунiсти особливо не протестували. А якщо є офiцiйне рiшення, то
мiтингуйте, не мiтингуйте, пiдiгнали кран - удень чи вночi - й знесли... Тому - так, очистити Україну вiд пам'ятникiв Ленiна треба, але без громадянської вiйни.

- У вашому новому романi "Червоний", в якому йдеться про УПА, є така фраза: "С...ки завжди спiвпрацюють iз владою. А влада - тiльки iз с...ками". Чи цей рядок про сталiнськi часи не є
актуальним i сьогоднi?

- Абсолютно. I це стосується тих, хто спiвпрацює з цiєю владою. Саме з цiєю! Бо ранiше будь-яка влада ставилась до українцiв байдуже. Нiхто не порушував паритету: ви не помiчаєте нас, ми не
помiчаємо вас. Нинiшня ж влада, так звана влада, ставиться до України i до українцiв вороже, тому всi, хто з нею спiвпрацює, однозначно с...ки! I менi дуже приємно, що хтось нарештi прочитав цей меседж. (Усмiхається).

- Дехто з ваших опонентiв скаже: "Ну, у нас же сiм'ї, нам треба годувати дiтей, тому нiчого страшного не буде, якщо ми трохи..."

- Якщо хтось шукає собi виправдання, це вже означає, що вiн вiдчуває, що робить щось не те. Я мiг би зараз стати в позу i сказати: "У мене теж сiм'я!" Але я на цю владу не працюю. I прекрасно знаю, що не працюватиму. Можливо, хтось заявить: "Чого ти викаблучуєшся i вдаєш iз себе такого смiливого, якщо тобi й так нiхто не пропонує". Так, я дуже хочу гордо вiдмовитись, але менi справдi нiхто не пропонує. (Смiється).

Богдан БОНДАРЕНКО

 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

19.11.2018
:
18.11.2018
показати більше