Філологи проти математиків

 
Цього літа найпопулярнішою спеціальністю серед абітурієнтів стала філологія, на неї подали рекордну кількість заяв —  майже 75 тисяч! Тоді як на фізику —  лише 764, на прикладну математику —  лише 1214 заяв, пише газета "Експрес".
 
"Дуже шкода, що природничо-технічні спеціальності, випускники яких можуть створювати ВВП країни, не користуються попитом у нашої молоді. І це серйозний виклик для держави", —  прокоментував цю тенденцію Олександр Співаковський, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань науки й освіти.
 
Тим часом за кордоном є дві протилежні тенденції. Скажімо, в Японії  багато вишів оголосили про закриття гуманітарних програм: більше не готують юристів, політологів та інших фахівців-гуманітаріїв, а зосереджуються на галузях знань, що "краще відповідають потребам суспільства".
 
У Кремнієвій долині нині —  навпаки, бум гуманітаріїв. Дослідник Джордж Андерс зазначає: зрештою вони опиняються в топ-менеджменті й керують "технарями". Адже програмісти створюють продукт, а вивести його на ринок і презентувати покупцям краще вдається представникам саме гуманітарних і суспільних спеціальностей.
 
Докладніше про ситуацію із освітнім вибором в Україні дискутуємо з представником Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Оленою Панич, головним експертом групи  "Освіта" Реанімаційного пакета реформ Володимиром Бахрушиним, економістами Сергієм Рибачуком та Олегом Пендзином.
 
—  Чому серед нашої молоді непопулярні математичні спеціальності?
 
О. Панич: —  Те, що заяв на прикладну математику було подано набагато менше, ніж на філологію чи на право, не свідчить про те, що вона в нас не користується попитом. Зверніть увагу на кількість поданих заяв на спеціальності "комп'ютерні науки"  (38 374), "економіка" (29 702), "інженерія програмного забезпечення" (25 930) —  і зрозумієте, що всі наші молоді математики йдуть саме туди, оскільки це практичні спеціальності, для яких є розвинений ринок праці.
 
А от "математика" —  це, з дозволу сказати, теоретична спеціальність, яка не забезпечує кваліфікації, що мала би широке практичне застосування. Вона відмирає через об'єктивні зміни в структурі економіки, її замінюють більш практичні спеціалізації, в основі яких —  математика.
 
В. Бахрушин: —  Мене більше хвилює низький інтерес абітурієнтів до інженерних і природничих спеціальностей. А саме вони значною мірою визначають здатність держави розвиватися і використовувати сучасні технології. Така ситуація виникла не сьогодні. Ще від початку 1990-х років відбувалося поступове зменшення конкурсу при вступі на інженерні та природничі спеціальності, зниження рівня підготовки абітурієнтів. У школах десятиріччями не оновлювали обладнання кабінетів фізики, хімії, біології, як і лабораторне обладнання вишів. Молоді люди бачили цей розвал, тому й не поспішали пов'язувати своє майбутнє з хімією чи фізикою.
 
О. Панич: —  До речі, спеціальності, які, згідно із офіційно затвердженим Кабміном у 2015 році "Переліком галузей знань і спеціальностей", можна віднести до гуманітарних —  релігієзнавство, історія та археологія, філософія, культурологія —  в переважній більшості не користуються аж надто великим попитом.
 
А щодо філології, то, якщо дослідити уподобання абітурієнтів докладніше, побачимо: вони віддають перевагу іноземним мовам (англійська, німецька). Це конкретні спеціалізації, затребувані на ринку праці, що можуть у перспективі краще забезпечити людині робоче місце в глобальній економіці.
 
О. Пендзин: —  Справді, найбільша кількість заяв була подана на філологію іноземних мов. І чимало з них —  з метою підготувати себе для імміграції. Згідно з дослідженнями, мінімум 50% молодих українців готові переїхати в розвинутіші країни.
 
 
—  Чи справді держава, в якій переважають гуманітарії, приречена на бідність?
 
В. Бахрушин: —  У нас недостатня кількість фахівців, здатних розвивати сучасні високотехнологічні галузі економіки. А відсутність чи низька частка таких виробництв дійсно є причиною бідності.
 
С. Рибачук: —  Наразі промислові, інноваційні галузі можуть забезпечити найбільше зростання ВВП. На моє переконання, щоби ставати багатшими, слід робити ставки на машинобудування, авіабудування, тоді економіка буде швидше розвиватися, зарплати збільшуватимуться, наш добробут підвищуватиметься.
 
І, до речі, IТ-сектор уже створює понад 3,3% ВВП. Експорт IT-послуг зріс до 3,6 мільярда доларів, що є другим показником після металургії та аграрного сектору.
 
—  А от мільярдер Марк Кьюбан впевнений, що через 10 років попит на гуманітаріїв буде більший, ніж на програмістів або навіть на інженерів. Бо саме вони допоможуть відповісти на ті запитання, які не можна буде "загуглити".
 
С. Рибачук: —  У сфері технологій тепер відбувається перерозподіл: багато рутинної роботи комп'ютеризовано, а люди потрібні для виконання креативних завдань, пошуку неочевидних рішень, генерування ідей.
 
О. Панич: —  Прикро, що останнім часом у нашому суспільстві існує тренд таврувати гуманітаріїв, як представників неповноцінного, нижчого фаху. Якщо ми будемо мати економіку з відкритим доступом, де будуть переважати інклюзивні інститути, чесна конкуренція, прозорий ринок, тоді можна буде побачити, які саме знання приносять більше інновацій для економіки, посилюють її продуктивність —  галузі математики, фізики, хімії чи культури, антропології, психології.
 
А поки економіка в нас за своїм характером залишається сировинно-розподільчою, юристи будуть завжди затребувані найбільше: адже необхідно постійно захищати результати розподілу ресурсів між групами впливу. До слова, цьогоріч на спеціальність "Право" було подано майже 73 тисячі заяв —  лише трохи менше, аніж на філологію.
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram 
 
Леся ЯСИНЧУК 
 

ГОЛОВНІ НОВИНИ

13.11.2018
:
показати більше