Жити і чекати. Історії жінок, чоловіки яких опинились у полоні

 
З часу останнього обміну полоненими минуло 9 місяців. Для них — тих, хто чекає рідних із полону, —  цей час, наче вічність. Як це — жити у невідомості та постійному очікуванні?
 
Нагадаємо, 27 грудня 2017 року літаки зі звільненими українськими заручниками приземлились в аеропорту Харкова, пише газета "Експрес". Взамін за 73-х наших Україна передала бойовикам 233 особи. Тоді Президент пообіцяв працювати над поверненням решти українських полонених. Однак досі десятки сімей чекають своїх рідних. Нещодавно біля Адміністрації Президента вкотре відбулась акція "Свободу захисникам України".
 
Дружини полонених бійців передали до Апарату Президента звернення з проханням виконати свою обіцянку — повернути полонених в Україну. 
 
"Треба бути сильною"
 
"Я була на 100% впевнена, що мій чоловік у списку тих, кого повернуть додому 27 грудня 2017 року, — розповідає Вікторія Пантюшенко, дружина полоненого бійця. —  Про погане думати не хотілося. Але..."
 
Вікторія і Богдан Пантюшенки — з Білої Церкви. Менеджерка освітніх програм і програміст. Майже два роки були просто друзями. Та дружба переросла у кохання. У серпні 2013-го вони побралися. А через рік Богданові прийшла повістка.
 
"Нещодавно у нас була п'ята річниця весілля. Та чотири роки з цих п'яти — Богдан у полоні, — зітхає Вікторія. — П'ятого вересня 2014-го його мобілізували. А взимку 2015-го під час бою під Путилівським мостом у Донецьку весь танковий загін, разом із моїм чоловіком, узяли в полон. 18 січня до мене зателефонував один із тих "козачків" і сказав про це".
 
Далі — довгих три місяці невідомості. 
 
"Потім мені показали статтю в газеті про донецького "отамана" і тих "козачків", що схопили мого Богдана. У квітні поліція так званої ДНР розбомбила їх, забрала полонених. Їх перевезли у колишнє приміщення Донецького СБУ. Там вони перебували 1,5 року. У списки на обмін полоненими мій чоловік не потрапляв".
 
Вікторія каже, що першу зиму Богдан провів у полоні в літній сорочці і легких штанах. Сепаратисти відмовлятись приймати будь-який одяг чи їжу від волонтерів. Лише через деякий час до них добрались представники ООН. Тоді Вікторія отримала лист від чоловіка. У червні 2016 року його перевели до Макіївської колонії. І відтоді від Богдана нема звісток...
 
"Ця біда змінила мене, — зітхає дружина полоненого. — Перестаю реагувати на якісь дрібні неприємності та проблеми...
 
На роботі треба тримати себе в руках, виконувати завдання. Але я постійно думаю, що ще зробити для того, щоби чоловіка повернули з полону. Треба бути сильною, кажу собі".
 
"Мамо, а де тато? Скажи мені правду!"
 
29-річна Катерина Глондар із Кропивницького познайомилась зі своїм чоловіком Сергієм 7 липня 2007-го. Через два роки одружилися.
 
"Він — кадровий військовий, на війні з самого початку, — розповідає дружина 30-річного полоненого. — 16 лютого 2015 року в перший день нібито "перемир'я" із вісьмома бійцями потрапив у засідку, так званий Дебальцевський котел. Двоє були важко поранені, ще двоє загинули. П'ятьох узяли в полон. Трьох із них уже звільнили, а от мій чоловік зі своїм побратимом — досі у сепаратистів.
 
"Козаки війська Донського" подзвонили мамі Сергія, і повідомили, що він у них. Мама запитала, як звуть її сина. Вони передали йому слухавку... Потім мама заталефонувала мені".
 
Востаннє чоловік виходив на зв'язок 21 червня 2016 року. Тепер він перебуває у Донецькому СІЗО.
 
"У нас дві донечки. Маші 5 років, Ані скоро буде три, — веде далі жінка. — У той день, коли Сергій потрапив у полон, я дізналася, що вагітна".
 
Старша донька пам'ятає батька. Раніше я казала їй, що тато на роботі, заробляє для нас гроші. А якось вона прийшла з дитсадочка і спитала: "Мамо, наш тато у полоні? Скажи мені правду! Для чого ти мене обманюєш?" І стала плакати. Маша дуже чекає тата. Аня ж бачить його лише на фотографіях..."
 
Катерина Глондар живе з доньками на орендованій квартирі, працює, щоби забезпечити діток.
 
"Часто згадую вечір, коли чоловік збирався на фронт, — каже жінка. — Я поралась на кухні, він сидів біля мене на стільці. Маша від нього не відходила, сіла на коліна, міцно притулилась і завмерла. Такої поведінки ніколи за нею не помічала. Мабуть, відчувала лихе..."
 
"Наше життя могло бути зовсім іншим"
 
Юлія і Олександр Корінькови — також з Кропивницького. Вчителька молодших класів і кадровий військовий ЗСУ. Олександр пішов до армії за покликом серця. У липні 2011-го склав присягу. Через рік познайомився з майбутньою дружиною. У 2015-му пара відсвяткувала весілля.
 
"Четвертого лютого 2015 року Олександра забрали в АТО. А 16 лютого він потрапив у полон під час виконання бойового завдання у Дебальцевому, — розповідає жінка. — Відтоді я живу в режимі очікування. Біль, страх, розпач, розчарування, істерика... 
 
Востаннє я розмовляла з ним 18 червня 2016 року — під наглядом конвою. Хлопців постійно кудись перевозили: то вони були у колонії суворого режиму, то у Донецькому СІЗО. Про це я дізналася з листа, який отримала від чоловіка 16 лютого 2018-го — через три роки з того моменту, як він у полоні".
 
Від звільненого бійця дружини полонених дізнались про страшні умови утримання їхніх чоловіків.
 
"Уявіть: перший місяць зими. Камера холодна, сира і волога. Вікно — наполовину скло, наполовину клейонка. Безліч тарганів і клопів.  Жодної медичної допомоги... Я боюсь навіть уявити, як почувається мій чоловік. Весь цей біль, страждання, знущання.
 
Наше життя мало бути зовсім іншим! — каже жінка. —  У нас уже могли би бути діти. Я працюю вчителькою, чужі малюки для мене — розрада. Коли запрацююся, не хочу йти додому. Там порожнеча. Мене ніхто не чекає. Я завжди сама. Але я переконана, що скоро коханий повернеться. І ми почнемо нове життя, будемо дихати одним повітрям зі смаком волі!"
 
Головні новини за добу — в нашій щоденній розсилці y Telegram  
 
Христина БІЛЯКОВСЬКА
 
Cпорт
Фото instagram.com/sofiiaiaremchuk

Софія Яремчук каже: “Як рвонула зі старту, так більше жодної суперниці й не бачила”.

16.12
Здоров'я

Через які зміни в оці короткозора людина не може чітко бачити предмети на віддалі? І як вберегти очі? Відповіді на головні запитання.

15.12
Здоров'я
Фото depositphotos.com

Цей текст про стандарти майонезу та те, як обрати справді якісний соус.

15.12
Люди і проблеми
Фото надав Тарас Сенів

У селі Соколів Бучацького району місцеві жителі взялися самотужки відновлювати виїзд з села.

15.12
Cтиль життя
Фото depositphotos.com

У деяких регіонах у день весілля молода пов'язувала на шию молодому хустку, і він з нею ходив цілий вечір - це означало, що тепер чоловік належить їй.

14.12
Cпорт
Фото сторінка НОК у facebook

Роман Гладиш каже, що тренується щодня, накручуючи від 50 до 150 кілометрів.

14.12
Подробиці
Фото mvs.gov.ua

Кого підозрюють правоохоронці і чому їхні версії називають непереконливими.

13.12
Політика
Фото Павла Лозинського

Лідер РФ не вперше вдається до погрозливих аналогій: мовляв, на Донбасі може повторитись трагедія, яка сталась у 1995 році в Боснії та Герцеговині. Що відбулось у Сребрениці, яка роль українських миротворців у тих подіях, і як Росія досі не визнає цей злочин геноцидом.

13.12
Судові історії

"Вона сама могла згвалтувавти кого завгодно", - казали свідки зі сторони кривдника.

13.12
Люди і проблеми

26-річнинй та 28-річний хлопці п'ять років судяться з ДМСУ за право отримати паспорт громадянина України. Утім правова колізія не дозволяє наразі цього зробити.

13.12
Подробиці
Фото depositphotos.com

Подробиці перегонів і що означають їхні результати для Європи.

13.12
Cпорт
Фото зі сторінки Андрія Шевченка у facebook

Згідно з оцінкою німецької компанії Transfermarkt, команда Андрія Шевченка випередила лише збірні Туреччини, Уельсу, Швеції, Чехії та Фінляндії

13.12
Подробиці
Статус УБД для добровольців: подробиці нового закону

Який саме механізм надання статусу передбачено новим законом? Та які пільги і соцгарантії отримають добровольці?

13.12
Cтиль життя
Фото Євгенія Кравса

Андрія наші предки вважали покровителем шлюбу, тож саме у ніч з 12 на 13 грудня популярними були ворожіння, пов'язані з заміжжям.

12.12
Подробиці
Фото wikipedia.org

Що саме передбачають затверджені документи і чи готовий їх підписати Дональд Трамп?

12.12
Подробиці

У Києві визначили номінантів антипремії “Це яйце”. Президента України "нагородили" за те, що назвав українських жінок "брендом".

12.12
Подробиці

Медики діагностували отруєння невідомою речовиною. Найімовірніше, це була цикута.

12.12
Історія
Томас Едісон в робочому кабінеті

Навіщо винахідник витратив сотні тисяч доларів для пошуку спеціального сорту бамбуку і якою фразою розпочалася історія звукозапису.

11.12
Подробиці

Убивці курки призначили 5 років позбавлення волі з однорічним іспитовим терміном. Хтось вважає цей вирок надто суворим. Утім зоозахисники та психологи заперечать - які в них аргументи?

11.12
Подробиці
Фото УНІАН

Про резолюцію Генасамблеї ООН, переговори українського уряду із високопосадовцями ЄС у Брюсселі і месидж Майка Помпео Сергію Лаврову.

11.12
Здоров'я

Медики кажуть: зараз у лікарнях дуже багато хворих, які мають хвороби серця і дуже чутливі до перепадів атмосферного тиску.

11.12
Здоров'я
Фото Світлани Русіної

“Мотивація - основний критерій успіху реабілітації”, - каже реабілітолог Микола Вахрамєєв.

10.12
Подробиці
Фото president.gov.ua

Про що домовились лідери Франції, Німеччини, України та РФ.

10.12
Судові історії

На суді вона своєї вини не визнала, але свідки сказали інакше.

10.12
Подробиці
Фото зі сторінки René Thomas у Facebook

Українці Парижа розповідають про перебіг протестів та настрої страйкарів.

09.12
Подробиці
Фото зі сторінки Георгія Ліхтаровіча у Facebook

Президент Білорусі після переговорів з лідером Кремля був небагатослівним, а от громадяни країни не стримувались у своїх протестних гаслах. Подробиці.

09.12
Подробиці
Фото Сабіни Ружицької

Журналістка "Експресу" побувала на танцях для пенсіонерів, аби довідатись, що приваблює стареньких у такій розвазі.

09.12
Cпорт
Фото зі сторінки Валентини Семаль у facebook

Спортсменка розповіла "Експресу" про бій із росіянкою, стипендію 4 тисячі доларів та те, чому задушливий прийом - це набагато краще, ніж больовий.

09.12
показати більше