“Це один із найпотужніших пакетів санкцій на сьогодні, — заявила головна дипломатка Євросоюзу Кая Каллас. — Кожна послаблює здатність РФ вести війну. Послання чітке: Європа не відступить у своїй підтримці України. ЄС і надалі посилюватиме тиск, доки агресор не припинить війну”. Про які саме обмежувальні заходи йдеться?
— Євросоюз посилив санкції проти так званого тіньового флоту РФ, який допомагає обходити санкції, — пояснює експерт-міжнародник, кандидат політичних наук Станіслав Желіховський. — Під заборону на доступ до портів потрапили 105 додаткових суден (загалом у санкційному списку їх уже понад 400). Під обмеженнями опинилися також трейдери російської нафти, міжнародні компанії, що керують цими суднами, та один із нафтопереробних заводів у Індії (де акціонером є “Роснєфть”).
Разом з тим ЄС знизив цінову стелю на нафту із 60 до 47,6 долара за барель. Заборонив імпорт нафтопродуктів, вироблених із російської нафти в третіх країнах (крім Канади, Норвегії, Швейцарії, Великої Британії та США). І цілковито обмежив транзакції, пов’язані з трубопроводами “Північний потік — 1” і “Північний потік — 2”, що має поставити хрест на їх використанні у майбутньому.
— У фінансовій сфері Рада ЄС розширила заборону на транзакції у межах міжнародної системи SWIFT для 22 російських банків (загалом у списку вже 45 фінустанов), — додає співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян. — Крім того, Євросоюз обмежив операції з Російським фондом прямих інвестицій і заборонив експорт програмного забезпечення та систем управління для фінансового сектору. Що цікаво, обмеження вперше зачепили й два банки та п’ять компаній, які базуються у Китаї.
Що стосується військово-промислового сектору, то ЄС запровадив експортні обмеження для 26 нових компаній, серед яких 11 — у третіх країнах, зокрема в Китаї, Гонконзі, Туреччині. Водночас заборонено експорт обладнання на понад 2,5 мільярда євро, передусім для виробництва БпЛА та компонентів для вибухових речовин. А ще запроваджено санкції проти восьми компаній білоруського ВПК.
— Чи можна сподіватися на те, що запроваджені санкції послаблять можливості Росії вести війну?
● О. Саакян:
— Санкції створюють серйозні труднощі для РФ, виснажують її ресурси для ведення війни. 18-й пакет за силою можна порівняти тільки з обмеженнями, запровадженими відразу після повномасштабного вторгнення. Звісно, серйозний контроль за експортом російської нафти у Балтійському морі з боку ЄС та Великої Британії — це значний крок уперед. Адже майже 55% експорту російської нафти проходить Балтикою. Разом з обмеженням граничної ціни ці санкції дадуть змогу кратно зменшити російські прибутки з експорту нафти.
Болючими будуть й обмеження у фінансовому секторі — вони однозначно ускладнять можливості Росії обходити санкції. Власне, реакція Китаю на потрапляння його компаній під санкційний тиск засвідчує: цей крок — влучання у десятку.
● С. Желіховський:
— Звісно, Україна хотіла би бачити більше в цьому пакеті. Бо, наприклад, санкції проти тіньового флоту РФ не зачіпають усіх суден. Так само варто було би посилити тиск на атомну промисловість країни-агресорки, але цю ідею блокує Угорщина.
Запроваджувати такі обмеження потрібно було раніше, коли Росія була більш вразливою. Нині вона знаходить можливості обходити засоби впливу, посилюючи партнерство з Китаєм, Північною Кореєю та країнами Глобального Півдня. Проблема ще й у тому, що США наразі обмірковують запровадження нових антиросійських санкцій. А тут потрібна синхронізація — лише тоді обмеження проти агресора будуть максимально ефективними.
