Понад вісім місяців у селі Оляниця працює волонтерська команда “Оляницькі бджілки”. Щотижня для бійців господині готують різноманітні домашні наїдки — від каш та борщів до десертів. Коштами й продуктами допомагають благодійники, освітяни, релігійні громади. За цей час вже виготовили й відправили воїнам на різні напрямки фронту понад 5 тисяч реторт-пакетів зі смаколиками.
“Одразу після повномасштабного вторгнення ми самотужки варили тушкованку й передавали воїнам. А торік один із вінницьких волонтерів звернувся з пропозицією робити для бійців готові страви. Спершу ми їх передавали у скляних банках, але це не дуже зручно, бо і місця багато займають, і легко пошкодити, — розповідає координаторка волонтерської команди Оксана Мазур. — Тому нам порадили реторт-пакети, вони більш практичні, їх можна навіть дронами передавати на позиції”.
До “кулінарного батальйону” входить шість жінок. Одна з них, Яна Ковбасюк, два місяці пробула в російській окупації. Дивом виїхала з Херсонщини та оселилась на Вінниччині. Тут познайомилась з місцевими і взялася допомагати. Чоловік Яни воював у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Але більше року тому зник безвісти в бою на Донеччині.
“Майже всі жінки з нашої команди — багатодітні матері. Але попри домашні турботи, виховання дітей, знаходять час і сили на волонтерство. Активно допомагають і чоловіки наших “бджілок”. То дрова нарубають, то пічку розпалять, то з автоклавом працюють. Чіткого розподілу обов’язків немає, кожен робить, що треба, — пояснює волонтерка. — У нашому асортименті — борщ, супи, різноманітні каші, паштети, картопля з м’ясом, тефтелі, намазанки із сала, сухі сніданки, солянка, печиво й солодощі. Дуже часто воїни замовляють квасолю, гречку та картоплю з м’ясом. А ще просять “зігрівайчики” — це маленькі пакуночки із кавою, чаєм, цукром, печивом і цукерками. За один раз можемо зробити від 150 до 350 реторт-пакетів зі стравами, тому робота кипить до пізньої ночі. Збираємося щовівторка. Все робимо вже, як то кажуть, на автоматі — накладаємо м’ясо, крупу, засмажку. Опісля додаємо воду, спеції, все герметично запаюємо. Тоді кладемо пакети до автоклава, і 30 — 45 хвилин при температурі +115 градусів вони проходять термічну обробку. З м’ясом допомагає один із благодійних фондів Ладижина. Він, до речі, придбав для нас морозильну камеру, електричну м’ясорубку та запаювач для герметичного пакування реторт-пакетів. А от самі пакети, а також крупи, спеції, олію та інші продукти часто купуємо на кошти, які збираємо самостійно. Маємо підтримку як односельців, так і старости села, яку тепло називаємо Михайлівною”.
“Оляницькі бджілки” також відвідують поранених бійців у госпіталях і реабілітаційних центрах. І йдуть туди не з порожніми руками, а з домашніми смаколиками.
“Часто отримуємо відео й фото від воїнів з передової, вони дякують за страви і кажуть, що вони такі смачні, наче то мама чи дружина приготували, — зауважує координаторка волонтерської команди Оксана Мазур. — Це мотивує працювати далі — аж до нашої перемоги”.
