39-річний ієромонах Кипріан Лозинський — декан богословського факультету Львівської православної богословської академії ПЦУ. Цьогоріч він прийняв монаший постриг. Отець Кипріан активно веде сторінку в соцмережі TikTok, де відповідає на запитання, які хвилюють сучасну молодь. Має чимало захоплень: пише вірші, виготовляє вервиці, а ще — готує. Фірмова страва священника — плов за рецептом його матері, яка родом із Узбекистану. У рубриці “Розмова зі священником” ієромонах Кипріан роздумує над сімома важливими для християн темами.
СТОСУНКИ В РОДИНІ
— У кожній сім’ї — не без сварок, кажуть у народі. А як зробити так, аби через чвари та конфлікти не руйнувалось подружжя?
— Коли я проводжу передшлюбні науки, визначаю для наречених декілька законів, що допоможуть жити в мирі та злагоді. Перший — необхідність свободи. Кожен із нас покликаний бути вільним, а тому не можна тримати одне одного в клітці, під жорстким контролем. Водночас це в жодному разі не має призвести до свавілля у стосунках.
Другий закон — спілкуйтеся! Не мовчіть, коли вас щось хвилює, ображає. Проговорюйте свої проблеми, переживання, діліться планами та мріями, запитуйте порад.
Третій — намагайтеся полегшити життя своєму партнерові чи партнерці в побуті. Наприклад, поки хтось готує вечерю, інший може прибирати. Ми повинні приносити щастя одне одному, а не дбати лише про себе.
І четвертий закон — спільна молитва. Наприклад, чоловік може промовляти текст, прохання від своєї сім’ї та подяку Богові, а дружина разом із дітьми повторювати їх. А можна поділити молитву на частини, де кожен промовлятиме свою. Єдність у молитві зближує.
— Виховання дітей — важлива частина подружнього життя. Яких принципів повинні дотримуватися батьки?
— Батьки повинні бути непорушним авторитетом для своїх дітей. Найкраща методика виховання — власний приклад. Бо як можна заборонити дітям сидіти в гаджеті, якщо вони бачать, що це постійно роблять батьки? Як навчити дитину не вживати лайку, якщо вона її постійно чує від тата й мами? Як дитині не вередувати, якщо вона бачить, що батьки влаштовують скандали навіть через дрібниці?
Батьки повинні бути непорушним авторитетом для своїх дітей. Найкраща методика виховання — власний приклад.
Також часто батьки вважають, що можна кричати та бити дитину, втім я переконаний, що це — неприпустимо. На мою думку, головне в заохоченнях чи покараннях — твердість і чесність. Якщо ви пообіцяли дитині винагороду, то маєте обіцянку виконати, і якщо покарали, наприклад, заборонивши користуватись гаджетом тиждень, то покарання дитина має понести сповна, а не отримати телефон наступного дня. Тоді в дитини виховається розуміння, що все в житті має свої наслідки та їх потрібно гідно приймати, нести за все відповідальність.
ЗДОРОВ’Я
— Чому християнину важливо стежити за власним здоров’ям?
— Наше тіло — це храм Святого Духа, про який ми маємо повсякчас піклуватися. Це те, що нам дав Бог, і маємо завдання — берегти його. Тому й шкодити своєму здоров’ю — це гріх. Бо яке ми маємо право нищити Божий дар?
ЗАЛЕЖНОСТІ
— Залежність від спиртного, наркотиків, гаджетів, азарту... Чому в сучасному світі люди стають заручниками таких проблем?
— Проблема залежностей існує ще від зародження життя. Коли Бог створив людину, то помістив її у Раю. Це був стан, коли вона перебувала з ним у єдності, була залежна лише від Бога. Розірвавши цей зв’язок, праотці втратили відчуття богозалежності. А тому відтоді ми постійно підпадаємо під вплив інших чинників.
Церква називає нас “рабами Божими”. Для багатьох це дуже дивно, навіть неприйнятно. Мовляв, ми не хочемо бути рабами, що це за релігія, яка називає так людей? Проте бути рабом Божим означає бути вільним від усього іншого. Парадоксально, але рабство Богові — це найвищий вияв свободи, бо той, хто є справді рабом Божим, не може бути нічиїм іншим рабом: ні спиртного, ні наркотиків, ні пристрастей, ні соцмереж, ні жодного іншого гріха.
— Як віднайти сили, щоб побороти залежність?
— Найголовніше у боротьбі із залежностями — це бажання самої людини. Без нього ніщо не допоможе. У богослов’ї це називається синергією: Бог простягає нам руку порятунку, але насильно нас не рятує, очікуючи, що ми також простягнемо свою руку йому назустріч.
Звичайно, треба зробити все залежне від нас, щоб допомогти близькій людині, яка має залежність. Але, на превеликий жаль, часто буває так, що їй комфортно жити в такому стані. І страждає від залежності не вона, а тільки ті, хто її оточують. У таких випадках, думаю, нічого змінити неможливо. Людина сама винна, що залишається покинутою і самотньою, оскільки це її свідомий вибір.
Викорінення залежностей можливе лише через усвідомлення простого постулату: або я належу Богові, собі, тим, хто мене любить, або спиртному, наркотикам чи соціальним мережам та онлайн-іграм.
— Для християн спиртне — це табу?
— Християнство не забороняє алкоголю. Проте слід пам’ятати слова апостола Павла: “Все мені можна, та не все на користь. Усе мені можна, та ніщо не повинно заволодіти мною”.
КОРУПЦІЯ
— Ще одна проблема нашого соціуму — хабарництво. Чому ніяк не вдається побороти це явище?
— Ми чомусь звикли більшу відповідальність за корупцію покладати на тих, хто дає хабарі. Мовляв: якби їх не давали, то корупції не було б. Проте я вважаю, що якраз навпаки: корупцію розвивають саме ті, хто хабарі бере. Чому так? Людині, на жаль, властиво шукати легких шляхів для вирішення проблем. І це закономірно. Та треба розуміти, що проблему вирішує не сам хабар, а людина, яка його бере. Маю на увазі, що розв’язання проблеми в будь-якому разі існує, але “чарівний конверт” стане його рушійною силою. Дав хабар — проблема вирішилась швидше та якісніше, не дав — повільніше й гірше.
Тому питання корупції — це питання до недобросовісних виконавців. Якби ті, від кого залежить вирішення нашої проблеми, робили свою справу справедливо, відповідально та чесно, то ніхто не давав би хабарів. Але наголошу, я не виправдовую тих, хто дає хабарі, хоч їхній гріх — це лише наслідок гріха тих людей, хто їх бере.
— Що повинен пам’ятати християнин, який хоче взяти чи дати хабар?
— Що корупція породжує несправедливість і зло. Наведу декілька прикладів. Викладач за хабар поставив оцінку студентові, який не вчиться, а студент, який вчиться, але не має бажання давати хабар, бачить це. Які почуття будуть у його серці? Осуд, озлобленість, а можливо, й ненависть. Тож хабарник сам поступив нечесно, ще й іншу людину ввів у гріх. Зло лише примножилося.
Або ж інший приклад. Чиновник за хабар видав дозвіл недобросовісній фірмі зводити будинок. Через це з часом він обвалився, постраждали й загинули люди. Скільки гріхів породив цей хабарник? Немало.
Християнин повинен свідомо відмовитись від того, щоб отримувати хабарі, а наслідком цього буде те, що ніхто хабарів не даватиме.
ЕКОЗВИЧКИ
— Днями на виїзді з міста зауважила, як палають поля — люди спалювали стерню. Хоч це й шкодить природі. Як переконати українців, що дбати про екологічну ситуацію — обов’язок кожного з нас?
— Кожен, хто вики дає сміття абиде, забруднює навколишнє середовище, купує і носить на цвинтар пластикові квіти, повинен розуміти, що чинить гріх. Можливо, як кажуть, на наш вік планети вистачить. Але що робитимуть наші діти, наші внуки? Вони пожинатимуть наші плоди. Хотілось би, щоб услід за нами йшли наші добрі справи, щоб ми залишили своїм нащадкам чисту й доглянуту планету. Ніхто замість нас цього не зробить.
ЛІНЬ
— Лінь — один із семи смертних гріхів. Чому людині так важливо не лінуватися?
— Лінь приводить до відчаю, бідності, бажання пліткувати та осуджувати інших. А праця рятує нас від цього, а ще — від неврозів і депресій.
Та Бог не закликає нас до цілодобової праці. Господь дав нам вказівку: шість днів працюй, а сьомий — приділи Господеві. Тому люди, які в гонитві за матеріальними цінностями працюють нон-стоп, забувають про себе, Бога, сім’ю, цінність свого здоров’я і життя, здобувають гріх. Як і ті, хто постійно байдикує, шукає легких шляхів фінансового збагачення і чекає, поки все впаде їм на голову.
Запорука щасливого життя — гармонія. Прикладом можуть слугувати монастирі, де час ділять за принципом: вісім годин для молитви, вісім годин для праці та вісім годин для сну. Миряни можуть для молитви залишити, скажімо, годину, а сім годин мати для сім’ї та себе.
— Яке ставлення має бути до людей, котрі лінуються?
— Не потурайте ледарю та ніколи не шкодуйте його.
ЗНЕВІРА
— Що означає зневіра для християнина та як боротися з нею?
— Будь-які випробування тимчасові. Ніколи не буває так, щоб завжди було погано, і не буває так, щоб завжди було добре. Життя — це чергування, як прийнято говорити, білих і чорних смуг. Головне — довіряти Богові й розуміти, що він проведе нас через усі випробування, якщо ми гідно їх приймаємо. А коли стає дуже важко, і в душі з’являється відчуття пекла, потрібно розмовляти з Богом. Розмовляти своїми словами, щиро — і відповідь не забариться.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також інтерв'ю із вдовою Івана Драча
