У Нацполіції відзначили кращих працівників кінологічних підрозділів країни. Серед нагороджених — кінологиня з Київщини Катерина Бєляєва зі своєю собакою Полею. Чотирилапа улюблениця працює у складі команди емоційної підтримки й приблизно два роки відвідує шпиталі й реабілітаційні заклади, де допомагає військовим та цивільним впоратись із пережитим стресом. Тварина вже надала емоційну підтримку понад 1,5 тисячі захисників!
“Поліцейські-кінологи підібрали Полю за місяць до повномасштабного вторгнення. Сталося це, коли вони виїхали за викликом у село Синяк. Собака повзала біля дороги. З’ясувалось, що вона не мала господаря, але була улюбленицею місцевих, які її підгодовували. Тварину збила машина, вона не могла спиратись на задні лапки. Селяни попросили поліцейських забрати собаку, — розповідає Катерина Бєляєва, інспекторка кінологічного центру ГУНП у Київській області. — Так Поля опинилась у вольєрі нашого центру. Ми відвезли тварину до фахівців і вони побачили на знімку перелом хребта.
Я взяла собаку під свою опіку й почала звертатись до небайдужих громадян, щоб допомогли коштами на операцію. Частину грошей дала й сама. Хірургічне втручання тривало близько дев’яти годин, у хребет Полі встановили 12 титанових гвинтів. Операція пройшла вдало й після реабілітації собака зробила перші кроки. Я назвала її Поля, скорочено від слова поліція. Вона виявилась дуже розумною, тож згодом ми почали брати руденьку чотирилапу на завдання”.
За словами Катерини Бєляєвої, разом із Полею вони одні з перших заходили в деокуповані населені пункти Київщини.
“Моя напарниця шукала диверсантів, вибухівку, зниклих людей. Її полюбили військові, колеги-правоохоронці. Невдовзі стали залу чати собаку до роботи як з дітками, які пережили жахи війни, так і з дорослими. Ми з нею пройшли курси каністерапії (терапія за допомогою собак), отримали відповідний сертифікат. Нині Поля має особливий статус — собака емоційної підтримки. Часто відвідуємо шпиталі з пораненими військовослужбовцями. Поля надала емоційну підтримку вже понад 1,5 тисячі захисників. Історій багато. Наприклад, в одному зі шпиталів зустріли воїна, який мав проблеми зі сном. Коли ми з Полею прийшли, захисник сів на диван, а собака прилаштувалася поруч. Воїн довго гладив її, усміхався, а невдовзі... заснув. З тих пір його сон налагодився. Інший захисник після контузії не міг ходити по прямій лінії, то собака брала його за рукав й допомагала. І йому теж усе вдалося. Присутність собак позитивно впливає на емоційний стан воїнів, вони згадують про пережите і, як кажуть, виговорюються. Мені здається, що нема того, хто б не усміхнувся, коли бачить Полю. Вона наче промовляє до кожного: “Обійми мене”.
