53-річний італієць Джузеппе Донатієлло заробляє на життя фотографією. Астрономія — його хобі, і саме воно зробило чоловіка відомим. Донатієлло є керівником Національної секції досліджень глибокого неба
Італійської спілки астрономів-аматорів. На його рахунку — уже дві відкриті карликові галактики.
Якось Донатієлло традиційно для себе переглядав у комп’ютері архівні зображення DESI Legacy Imaging Surveys (це міжнародний загальнодоступний астрофізичний каталог оптичних та інфрачервоних зображень). Чоловік звернув увагу на не відомий досі об’єкт у сузір’ї Риб і припустив, що це могла би бути галактика. Чоловік повідомив про свою знахідку вченим Інституту астрофізики Андалусії (Іспанія).
Вивчивши надані астрономом-любителем файли, науковці вирішили провести додаткове знімання об’єкта, задіявши для цієї мети встановлений на Канарських островах телескоп Galileo. Здогадка аматора підтвердилася! Новій карликовій галактиці дали ім’я Pisces VII (Риби VII), а стаття про це дослідження, в якій згадується Донатієлло й обставини відкриття, була опублікована в академічному журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (за жовтень 2021 року) і на офіційному сайті Galileo у листопаді 2021 року.
“Такі перемоги аматорів в історії вивчення космосу — непоодинокі, — каже Іван Крячко, виконувач обов’язків завідувача лабораторії Головної астрономічної обсерваторії НАНУ. — Приміром, найважливіший внесок у відкриття нашої Галактики належить Вільяму Гершелю, англійському музикантові ХVIII — XIX століть (астрономією і оптикою він займався у вільний від роботи час). Завдяки телескопам, які сам створив, Гершель зміг розпочати серйозні дослідження у різних галузях астрономії. Саме він перший здобув дані про форму нашої Галактики та її ізольованість у просторі, додав сотні об’єктів до каталога туманностей, власне, зробив крок за межі нашої Галактики. На могилі цього великого дослідника космосу написано: “Він зламав засуви небес”.
Або ж, наприклад, у 2009 році аматор-астроном з Австралії Ентоні Веслі повідомив фахів ців НАСА, що побачив щось незвичайне в південній півкулі Юпітера — нову темну пляму. Щось врізалося в планету і залишило видимий шрам. Як згодом з’ясувалося, йшлося про комету, і це був другий в історії астрономії випадок зіткнення небесного тіла з Юпітером.
— Крім захоплення астрономією, що ще потрібно людині без спеціальної освіти для космічних досліджень?
— Звісно ж, бажані базова математична і фізична освіта, фотографічна пам’ять, аналітичний склад розуму, — каже Володимир Кажанов, астрофізик, науковий співробітник Харківського планетарію. — Наприклад, візуальний огляд зображень (те, чим займається Донатієлло) — завдання аж ніяк не просте, адже потрібно проаналізувати інформацію про дуже велику ділянку неба, розпізнавати слабкі скупчення світил серед безлічі інших об’єктів.
І, звісно, потрібно бути фанатом у своєму хобі. Наприклад, австралійський пенсіонер Роберт Еванс — рекордсмен з відкриття наднових зірок: виявив 42 спалахи цих космічних об’єктів. В Еванса фотографічна
пам’ять, він добре знає, який вигляд має кожна галактика. Аматор годинами вивчає дані відеомоніторингу зоряного неба і не пропускає жодного спалаху.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як українець поселив у своїй квартирі екзотичних пернатих