Їй довелося втікати від війни двічі. У 2014 році, коли Луганщину окупували росіяни, Галина Плетньова разом із маленькою донечкою змушена була переїхати до матері в Рубіжне, що на Донеччині. Але минулоріч і там почалися активні бойові дії.
“І я зрозуміла, що доведеться вдруге їхати з рідного дому”, — згадує з гіркотою жінка. Після початку повномасштабного вторгнення пані Галина з донькою та мамою хотіли їхати в Київ до брата Миколи. Але й там вже було гучно та небезпечно. У спеціальному евакуаційному потязі вони доїхали до Хмельницького. Згодом брат, який на той час уже жив у Коломиї, де йому знайомі запропонували квартиру, запросив туди рідних.
“Я лише чула й читала трохи колись про Прикарпаття, про Коломию. Та це були для мене просто географічні назви, — зізнається жінка. — Чесно кажучи, ніколи не думала, що опинюся тут”. Після приїзду до Коломиї родина протягом місяця оговтувалася. А одного дня донька Галини — Індіра — запропонувала піти на екскурсію містом для внутрішньо переміщених осіб.
Там розповідали про історію Коломиї, старовинні будинки, видатних людей. Почуте настільки захопило Галину, що вона стала самостійно вивчати історію Прикарпаття і міста. Читала книжки, шукала інформацію в інтернеті, спілкувалася з працівниками місцевих музеїв. “Мені дуже допомогло спілкування з людьми, які тут народилися або довго живуть, люблять Коломию, надихаються нею, знають історію, культуру, традиції”, — мовить теперішня екскурсоводка. Активній жінці запропонували стати агенткою з організації туризму сервісного центру закладів культури Коломийської міськради та самій спробувати провести екскурсію містом. Підготуватися до неї жінці допомагали працівники музею історії міста.
На першу міську мандрівку прийшло багато внутрішньо переміщених осіб, які живуть у Коломиї, та місцеві жителі. Пані Галина вже провела декілька десятків екскурсій тривалістю від 40 хвилин до 2 годин. А тепер разом із колегами розробляє нові екскурсії, при цьому активно співпрацює із місцевими священниками, митцями, музейниками. Каже, що хоче проводити більше різноманітних міських мандрівок. “Україна різна. І це прекрасно, бо в різноманітті велич і краса. Водночас наша держава єдина, сильна. У нас фантастична природа, багатюща історія та мегамужні чудові люди. Як з такими не перемогти? Та неодмінно!” — підсумовує Галина.
